Позивний «Археолог».
14.08.1970 – 26.03.2025.
Молодший сержант. Сапер.
Народився в місті Миколаїв Львівської області. У 1993 році став жителем села Демня.
Навчався в Івано-Франківському професійно-технічному училищі № 14, де здобув професію столяра з виробництва художніх меблів.
З 1988 по 1990 рік проходив строкову військову службу.
З 1994 по 2021 рік працював на Миколаївському “Цемзаводі” слюсарем-ремонтником та машиністом. У вересні 2021 року був прийнятий машиністом перезавантажувачів в цеху виробництва вапна в ТзОВ “Розвадів Будматеріали” “Ковальська”.
З 10 квітня 2023 року працював малярем у ТзОВ “Агро Мастер Плюс” у місті Миколаїв.
На службу був призваний на початку липня 2023 року. Він пройшов підготовку за спеціальністю “сапер” у 143-му Об’єднаному навчально-тренувальному центрі «Поділля» (143 ОНТЦ) у Кам’янці-Подільському.
З жовтня 2023 року служив у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр» на Донецькому напрямку. На ділянці фронту від Бахмута до Торецька Юрій у складі спеціальної групи виконував бойові завдання з інженерної розвідки, розмінування територій, знешкодження вибухових пристроїв та транспортування вибухонебезпечних речовин. Він багато разів працював на так званих “нульових” та “мінус перших” позиціях.
У районі села Кліщіївка Донецької області група саперів під командуванням “Археолога” прийняла нерівний бій з російськими окупантами. Їхнім завданням було зробити прохід через мінне поле до підбитого ворожого танка. Роботи проводилися перед світанком, коли видимість була мінімальною, а дрони-розвідники не могли ефективно працювати. Завдання було вкрай небезпечним, адже ворог знаходився менш ніж за два кілометри, а саперам потрібно було створити широкий прохід для нашої техніки.
Під час виконання завдання група зіткнулася з ворогом безпосередньо біля танка. Після зав’язаного бою та відходу окупантів, позиції українських бійців накрив потужний мінометний обстріл, посилився наліт ворожих дронів. Загін був змушений сховатися в невеликій бетонній трубі під залізничною колією. Це було навесні, сніг танув, а труба була заповнена водою. Бійці, мокрі наскрізь, лежали і сиділи один на одному, борючись з пронизливим вітром. Ворог не припиняв спроб знищити загін, а в трубі знаходилося двоє поранених, один із яких був у важкому стані та кричав від болю, оскільки знеболювальних не вистачало.
Це пекло тривало майже дві доби, поки евакуація не стала можливою. Внаслідок цих випробувань Юрій захворів на двостороннє запалення легень. Кардіограма показала, що за кілька місяців до цього він переніс інфаркт “на ногах”.
Через стан здоров’я Юрія Савченка перевели до 354-го Навчального механізованого полку в місті Десна, де він проходив подальшу службу як інструктор навчального взводу. Він навчав новоприбулих солдат не лише саперній справі, а й тому, як вижити на війні. Побратими беззаперечно поважали “Археолога” за його розсудливість, волю та вірність справі. Юрій Миколайович був справжнім чоловіком і воїном.
Після короткого періоду реабілітації, під час Курського наступу, Юрія прикомандирували до однієї з частин 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» поблизу Чугуєва на Харківщині. Він готував штурмові групи, які після навчання воювали на ворожій території. Незважаючи на підірване здоров’я, він продовжував тренувати бійців у бліндажах та на полігонах, які постійно були під загрозою обстрілів і атак дронів.
Здоров’я Юрія не витримало постійних навантажень. Втретє він захворів на вірусне запалення легень. Оскільки температура тіла була в нормі, він не звернувся до санчастини, хоча легені фактично “згоріли”, а серце не витримало.
Молодший сержант Савченко Юрій Миколайович помер 26 березня 2025 року в госпіталі міста Харкова під час надання екстреної медичної допомоги. Згідно з медичним висновком, смерть настала внаслідок легенево-серцевої недостатності, отриманої під час служби. Насправді ж, він загинув на війні, віддавши своє життя за Україну, її народ та своїх рідних.
У нього залишилися дружина, мати, троє доньок та онуки.
Похований 2 квітня 2025 року в селі Демня.
Нагороди:
Нагрудний знак “Ветеран війни – Учасник бойових дій”
