Колодрубівський старостинський округ

Село Колодруби розташоване неподалік від траси Львів-Стрий, на лівому березі Дністра, біля місця, де у нього впадає річка Бистриця.

Село розташоване на  лівому березі Дністра, біля місця, де у нього впадає річка Бистриця. Минуле Колодруб тісно пов’язане з історією сіл так званого Комарнівського ключа (тепер це територія Городоцького району).

Історія найдавнішого поселення сягає кам’яної доби. Це доказують кам’яні знаряддя (скребки, різці та ножі для обробки продуктів мисливської здобичі, кремінні вістря стріл і списів тощо), знайдені на території села.

Назви сіл відображають поняття з періоду Розселення (2-6 століття). В Колодрубах – рубано на дрова викорчуваний ліс. Повергів – територія, де повержено, вирвано з корінням старезні дерева, людиною чи стихією.

Найдавніша писемна згадка про село відноситься до 1440 року. Судовий запис засвідчує, що 5 грудня1440 року львівський міщанин  М.Гельмваз повернув Петру з Грімна  його села Колодруби, Лісневичі і Грімно. У витягах з люстрації 1469 року читаємо, що воєвода Руського  воєводства одержав від короля якісь монастирі  в Колордрубах і Грімному. А з податкового реєстру 1515 року видно, що селом володіли магнати Заславські і обробляли вони 12 ланів землі.

У 1648 році Колодруби були частково пограбовані татарськими загонами.

Внаслідок першого поділу Польщі  у1772 році Західна Україна увійшла до складу Австрійської імперії. Із земельної метрики села 1787 року дізнаємося, що поля в селі займали 598 моргів (морг-0,56 гектара), а луки і пасовиська – 611 моргів. Графові Лянцкоронському належало – 407 моргів земельних угідь  та весь ліс (291) морг.

Восени 1817 року у зв’язку з неврожаєм і голодом  у Колодрубах почалося селянське заворушення, яке стало прологом кількарічної боротьби селян проти кріпосного гніту.

Чаша народного терпіння переповнилася і восени 1820 року в селах Комарнівського ключа вибухнуло повстання. Для придушення його губернські власті розквартирували у селах ескадрон драгунів, ескадрон гусар та дві роти піхоти.

Солдатські грабежі призвели до того, що навесні 1822 року селянам нічого було сіяти. З ненависним кріпацтвом покінчила тільки «весна народів» – революція 1848 року.

Багатотомний «Географічний словник» з 1880 року пише, що в Колодрубах проживало 979 чоловік. У1882 році збудовано дерев’яну церкву св. Юрія та церква згоріла в час другої світової війни у 1944 році.

3 квітня 1945 року в Колодрубах відбулася трагічна подія. Енкаведисти підірвали криївку і кинули в пролом гранати,тоді загинуло 27 повстанців.

У 1995 році на старому цвинтарі в Колодрубах було освячено пам’ятник землякам, які загинули за волю України.

У Колодрубах побував Іван Франко. Свої враження від села він описав в оповіданні «Батьківщина».

Округ славиться своїми знаменитими земляками:

• Григорій Давид — фахівець з міжнародного права, служив поручником штабу Української Галицької Армії. Очолював делегації на переговорах з Симоном Петлюрою, готував правові основи для Акту ЗЛУКИ, відіграв активну роль у Листопадовому Чині 1918р. у Львові. Загинув у Києві у вогні боротьби за волю України.
• Василь Світальський — активний учасник та багатолітній член правління Товариства української культури Приморського краю, один із засновників та член Ради Владивостоцького товариства «Просвіта» та Української національно-культурної автономії м. Владивостока. Був делегатом Першого та Другого Всесвітніх форумів українців. Представник ОУН на Зеленому Клині та журналу «Самостійна Україна» і газети «Українське слово».
• Роман Чайка – паралімпієць, майстер спорту, чемпіон України зі стрільби із лука.
• Владика Ігор Возняк – архієпископ УГКЦ, митрополит Львівський.

Історичні та визначні місця:

• Пам’ятний хрест з нагоди 160-річчя скасування панщини у Галичині;
• Пам’ятник  на могилі воїнів УПА , які загинули під час облави в Кошівському лісі;
• Туристичний маршрут «Дністер: береги та притоки», вздовж Дністра від с.Устя до с.Колодруб.

Сакральні архітектурні споруди:

• Храм святої Параскевії Сербської Великомучениці у с.Повергів –  1770 р.  Богослужіння відбувається почергово православною і греко-католицькою громадою. Парохи: УГКЦ – о. Роман Проць, УПЦ- о. Юрій Кузмяк;
• Храм свм. Юрія Переможця в с.Колодруби (ПЦУ). Храм збудований у 1995 р.  на місці, де під час бомбардування  згоріла дерев’яна церква. Парох – о. Володимир Яворський;
• Храм святого Димитрія Солунського (УГКЦ). Парох – о. Роман Проць.

Традиційні свята:

• 26 жовтня- храмовий празник с.Колодруби (свм. Дмитрія Солунського);
• 23 квітня- храмовий празник с.Колодруби (свм. Юрія Переможця);
• 28 жовтня – храмовий празник с.Повергів (свм. Параскевії Сербської).

Інвестиційно привабливі об’єкти для залучення інвесторів:

• В перспективі  кемпінгові зони відпочинку можуть бути в урочищі «Гембар» та урочищі  «Опуст»;
• Є можливість надати в оренду землі запасу:
  • заплав річки Дністер для вирощування енергетичної (декоративної) лози;
  • староріччя Дністра під любительське риборозведення площею 2 га в с.Повергів;
  • для ведення особистого селянського господарства  площею 10 га в с.Повергів в урочищі «Потічки».

Сфера обслуговування:

• ПП Гринчук Марія Матвіївна (прод. пром. товари);
• ПП Давид Любов Василівна (прод. пром. товари);
• ПП Давид Степан Романович (буд. матеріали);
• ПП Олюхно Юрій Михайлович ( прод. товари та міні-бар);
• ПП Кобельчук Ярослава Іванівна (прод. пром. товари), власник Фацієвич Р.Я.;
• ПП Месик Марія Іванівна (прод. пром. товари), власник Фацієвич Р.Я.

На території округу зареєстровані такі підприємці:

• Сидор Ігор Олегович – вантажні перевезення;
• Дубницький Михайло Григорович – буд. матеріали;
• Рій Микола Іванович – вантажні перевезення;
• Гринчук Михайло Дмитрович – пасажирські перевезення;
• Микитин Володимир Миколайович – пасажирські перевезення;
• Муц Іван миколайович – програмування;
• Баран Михайло Миколайович – програмування;
• Фермерське господарство «Зелене селище» – вирощування декоративних дерев;

Орендують землі та вирощують сільськогосподарську продукцію:

• ТзОВ «Мрія Фармінг Львів»;
• ТзОВ «Данута».