- Загальні дані
Згідно статистичних даних чисельність населення, що буде обслуговувати полігон складатиме орієнтовно 18-20 тис. осіб. Річне накопичення ТПВ з врахуванням житлових будинків та промислових підприємств прийнято на рівні 1,1 м3 на одну людину в рік.
Відповідно, річний об’єм відходів, що буде захоронюватись на полігоні, складатиме 21000 м3. Питома вага ТПВ з контейнера може коливатись в діапазоні 160-220 кг/м3, питома вага відсортованих відходів – 200-270 кг/м3.
Згідно даних наведених в розділі 6.2 на різних картах полігону можна буде захоронити 140384 м3 відходів.
Враховуючи, що після ущільнення відходів питома вага останніх може зрости до 600-650 кг/М3 це становитиме 86030 т.
При сортуванні ТПВ максимальна кількість відходів, що буде захоронюватись не перевищуватиме 60%, решта, – відсортовані відходи, є сировиною для різноманітних виробництв.
При зазначених показниках розрахунковий термін запроектованого полігону складатиме від 27 до 32 років.
Усереднений морфологічний склад побутових відходів приведений в табл. 2-1,
Таблиця 2-1. Морфологічний склад відходів
| № з/п | Компоненти | Середній % від загальної маси |
| 1 | Органічні відходи (харчові) | 41 |
| 2 | Пластик | 7 |
| 3 | Відсів землі, каміння будівельні відходи | 11 |
| 4 | Скло | 8 |
| 5 | Текстиль | 3 |
| 6 | Макулатура (папір, картон) | 12 |
| 7 | Метал | 3 |
| 8 | Дерево (горючі відходи) | 9 |
| 9 | Шкіра, гума | 3 |
| 10 | Інше | 3 |
- Черговість будівництва
Будівництво підприємства передбачено в 3 черги.
Основними видами робіт першої черги є:
- будівництво карти захоронення ТПВ;
- будівництво майданчика адміністративної та виробничої зони;
- спорудження лінії електропередач.
Основним змістом робіт 2-ї та 3-ї черг є будівництво 2-ї та 3-ї карт захоронення відходів.
Докладний зміст всіх черг будівництва наведений в розділі 6. В табл. 2-2 наведені основні техніко-екогіомічні показники будівництва.
2.2Основні техніко-економічні показники будівництва
Таблиця 2-2. Техніко-економічні показники
| № | Назва споруди, будівлі | Один. | Показники |
| з/п | виміру | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Потужність підприємства | тис.м3/рік | 21,0 |
| 2 | Площа полігону підприємства: | ||
| – площа 1 карти | м2 | 7595,0 | |
| – площа 2 карти | м2 | 6837,3 | |
| – площа 3 карти | м2 | 7567,7 | |
| 3 | Площа виробничої зони: | ||
| – зона тимчасового складування ТПВ | м2 | 171 | |
| – сортувальна лінія | м2 | 1052 | |
| – склад брикетованої вторсировини | м2 | 286 | |
| 4 | Площа побутових приміщень | м2 | 91 |
| 5 | Термін експлуатації підприємстві (максимальний) | років | 32 |
| 6 | Режим роботи підприємства: – кількість робочих днів у році | днів | |
| – змін на добу | змін | 1 | |
| – тривалість зміни | год. | 8 | |
| 7 | Кількість працюючих | чол. | 23 |
| 8 | Загальна кошторисна вартість | тис. грн. | 16706,747 |
2.3. Категорія складності об’єкта
Можливі наслідки від відмови споруди (полігону для захоронення твердих побутових відходів та сортувального комплексу) згідно ДБН В. 1.2-14-2009 Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ характеризуються класом СС1. Згідно листа Міністерства регіонального розвитку та ЖКГ від 04.04.2011 р. № 24-10/2759/0/6-11 об’єкт буде відповідати 1-2 категорії складності.
- Генеральний план і транспорт
Полігон ТПВ розташований на території Миколаївського піщаного кар’єру на північній околиці м. Миколаїв у виробленій частині кар’єру. Площа земельного відводу під полігон ТПВ складає 4,5 га. Глибина котловану в межах виділеної ділянки коливається від одного до десяти метрів.
Заїзд на полігон здійснюється по дорозі на піщаний кар’єр з покриттям із щебеню. При в’їзді розташований контрольно-пропускний пункт. Котлован сховища невпорядкований і проектом передбачається вертикальне планування дна і відкосів котловану.
На полігоні передбачається встановлення сортувальної лінії ТПВ і пресування частини побутових відходів придатних для використання на відповідному виробництві.
Сортувальна лінія розташована в господарсько-виробничій зоні. Тут також розташовані господарсько-побутові приміщення. Під сортувальну лінію, проїзди і площадки виконується асфальтобетонне покриття. Існуюча під’їзна дорога, яка використовувалась раніше при розробці кар’єру, в процесі сортування ТПВ поліпшується відходами цегли, каменю, бетону та іншими твердими відходами. Генеральний план полігону ТПВ показаний на мал. 1.
- Інженерно-геологічні вишукування
3.1. Характеристика ґрунтів
Геологічна будова ділянки полігону ТПВ накладається на геологічну будову Миколаївського родовища піску, в межах якого вона знаходиться.
Миколаївське родовище піску займає площу 102,0 га. Запаси складають 36 млн. м3. Північне та південне крило миколаївського родовища займають високі пагорби висотою до 60 м з повним набором розрізу неогенових покладів.
Посередині родовища в широтному напрямку пролягав глибокий яр до 30-40 м. Тут залягали піски потужністю до 15-20 м під тонким покровом пухких четвертинних покладів. Вздовж яру в низинній частині піски були вичерпані, або частково вибрані за винятком окремих масивів зцементованого піску. Продовжний котлован протяжністю до 400 м і шириною 50-70 м почав офіційно заповнюватись сміттям з 1992 р. Поряд з побутовим сміттям у виробленій зоні кар’єру складується розкривна порода кар’єру: супісок, пісок некондиційний, пісковик. Структура складування відображена на геологічних розрізах.
3.2. Геологічна будова ділянки
Геологічна будова ділянки родовища приведена нижче у вигляді інженерно-геологічних елементів (ІГЕ):
ІГЕ – 1 Грунтово-рослинний шар потужністю 0,3-0,5 м знаходиться на непорушаних землях на вершинах пагорбів. (QІ\/)/
ІГЕ – 2 Супісок пластичний з прошарками тугопластичного суглинку також знаходяться на непорушаних землях на північному і південному пагорбі. Потужність шару від 1 до Зм. (QІІ-ІІІ)/
ІГЕ – 3 Пісковик вивітрений на вапняковистому цементі (у вигляді покриву над пісками) потужністю від 5 до 15м. (N1 ор).
ІГЕ – 4 Пісок кварцовий дуже дрібний, щільний потужністю від 15 до 50м з гніздами і лінзами пісковиків (N1 ор).
ІГЕ – 5 Пісковик на вапняковистому цементі у вигляді потужних лінз і прошарків серед піску. Потужність лінз досягає 5-15м. (N1 ор).
ІГЕ – 6 Пісковики вивітрені кварцово-глауконітові на глинисто-вапняковистому цементі в підошві пісків (N1k). Нижче залягають глауконітові глини карпатського горизонту).
Окремими ІГЕ подаються насипні ґрунти
ІГЕ – 7 Насипний фунт у вигляді малих і великих брил пісковиків в суміші з пісками і супісками створюється за рахунок кар’єрних розкривних порід. Ситуація з відвалами розкривної породи на кар’єрі постійно міняється (Qtl\/).
ІГЕ – 8 Сміття свіжо відсипане рихле, різноманітне. Потужність шару до 2 м
(С Qtl\/).
ІГЕ – 9 Сміття злежане у вигляді розкладеної маси чорного кольору текучопластичної консистенції з прошарками твердих відходів. Потужність насипного шару до 3-14 м (Qtl\/).
- 4. Організація виробництва і система керування
- Режим роботи і штатний розклад
Організаційна структура підприємства включає в себе штат управління в особі начальника цеху, обслуговуючий персонал на сортувальній дільниці, складах, а також на картах захоронения, охорону. Загальна чисельність складає 23 працівник. Штатним розкладом передбачено суміщення професій. Кількість одночасно працюючих осіб не перевищуватиме 16.
Таблиця 4-1. Штатний розклад
| № з/п | Посада, спеціальність | Кількість | Примітки |
| 1 | Начальник цеху | 1 | |
| 2 | Охорона | 4 | З зміни 1 особа резерв |
| 3 | Робітники на картах захоронення | 2 | вт.ч.1 суміщення |
| 4 | Робітн ики-сортувальники | 8 | |
| 5 | Робітники цеху | 2 | суміщення професій |
| 6 | Електрик | 1 | |
| 7 | Прибиральник побутових приміщень | 1 | суміщення професій |
| 8 | Машиніст-бульдозерист | 1 | |
| 9 | Машиніст-тракторист | 2 | |
| 10. | Машиніст-автонавантужувач | 1 |
4.2Технологічні рішення щодо експлуатації підприємства
- Організація переробки твердих побутових відходів
В основі переробки – сортування ТПВ за допомогою механізованої
сортувальної лінії, яка дозволяє виділяти з маси ТПВ від 5 до 10 фракцій. При роботі в режимі сортування на 4 фракції це: ПЕТ, папір/картон, ганчір’я, скло, брухт чорних та кольорових металів. Основними додатковими фракціями, які можуть відбиратись, як правило в режимах пониженої продуктивності сортувальної лінії є: різні види пластику, дрібна деревина, плівка тощо.
На ринку представлені декілька сортувальних ліній вітчизняного виробництва: мобільна сортувальна лінія МСЛ-150000 ПП “Західвторресурси”, СЛ-1 виробництва СП “Олнова”, ТЛ-2.6 виробництва ПП Мельник С. В. В наявності широка гама пропозицій щодо імпортного сортувального обладнання. На підприємстві може бути застосована сортувальна лінія продуктивність якої складає 50-90 м3/год і може розміститись на майданчику розміром 18×45 м. В подальшому, для опису технологічного процесу будуть використані характеристики сортувального комплексу ТЛ-2,6.
- Схема доставки ТПВ і санітарні заходи
Сміттєвози, які заїжджають на територію підприємства та виїжджають з підприємства, після проїзду дератизаційної ями, проходять дозиметричний контроль, для виявлення несанкціонованого транспортування радіоактивних відходів на сортувальну лінію або з підприємства. Для регулювання потоку руху автотранспорту перед в’їздом на територію підприємства та виїзду з нього, передбачено встановити шлагбаум, робота якого контролюється працівником прохідної.
При виїзді всього автотранспорту з території підприємства, у відповідності до вимог ДБН проводиться обеззараження коліс автомобілів, шляхом проїзду автотранспорту через дератизаційну ванну з дезінфікуючим розчином. В якості дезінфікату може бути використаний розчин гіпохлориту натрію або хлорна вода.
- Комплекс з сортування ТПВ
В склад підприємства з сортування ТПВ входять два відділення, а саме:
- цех по переробці ТПВ, де проходять основні технологічні процеси з сортування та пакетування відсортованих ТПВ;
- територія складування, де накопичуються та зберігаються відсортовані ТПВ.
Цех по переробці ТПВ
Цех по переробці ТПВ являє собою майданчик з твердим покриттям з розмірами в плані 42×16 метри, де розташовано:
- зона тимчасового складування невідсортованих ТПВ;
- сортувальна лінія ТПВ;
- прес(и) для пресування відсортованих ТПВ;
- зони накопичення кіп відсортованої продукції;
- території для зберігання порожніх контейнерів.
Зона тимчасового складування ТПВ
Зона тимчасового складування невідсортованих ТПВ площею 95 м2 розташована при в’їзді на територію сортувального майданчику та здатна прийняти одночасно два автомобілі для розвантаження сміття. Загальний об’єм відвантаженого сміття, яке підлягає переробці складає близько 300-500 м3.
Сортувальна лінія ТПВ
В склад сортувальної лінії (СЛ) входить:
- завантажувальний бункер транспортерного типу;
- сепаратор барабанного типу (опція);
- транспортер подачі ТПВ;
- сортувальна кабіна на 8 робочих місць;
- сепаратор магнітний (опція).
Завантажувальний бункер
З зони тимчасового зберігання ТПВ сміття, за допомогою бульдозера-навантажувача, порціями подається в завантажувальний бункер сортувальної лінії.
Бункер обладнаний зйомним бортом, який може переставлятися в залежності від бажаної сторони завантаження. Об’єм бункера 2,5 м3.
З завантажувального бункера сировина подається транспортером в сепаратор барабанного типу.
Довгомірні та негабаритні складові ТПВ складуються на дільниці біля завантажувального бункера з подальшим вивозом для використання.
Сепаратор барабанного типу
ТПВ, які попали в сепаратор, моментально піддаються переміщенню в вертикальній та горизонтальній площині, при цьому проходить їх розділення зі спресованого стану, який виник під час їх складування та транспортування в сміттєвозах (контейнеровозах). В сепараторі також проходить розрізання мішків зі сміттям, частковий розрив картонних та пластикових виробів та тари. ТПВ постійно переміщуються в лінійному напрямку на вихід та піддаються примусовому струшуванню на ребрах, розриву паперових та полімерних мішків, а також, переважно через ребра фрагменти відходів перекочуються та труться один до одного, при цьому одночасно проходить відділення від них дрібних часток (пісок, порох, жири), які прилипли до них.
Відсіяна дрібна фракція накопичується у двох причепах з надставними бортами, які розташовані під сепаратором. Для заміни заповненого причепу в резерві знаходиться ще один причеп. Після заповнення причепів просіяний матеріал вивозиться для складування на картах захоронения ТПВ. Транспортування причепів здійснюється трактором-екскаватором.
Сортувальна кабіна
Перед сортувальною кабіною встановлені ультрафіолетові світильники, застосування яких дозволяє проводити обеззараження ТПВ від хвороботворних бактерій та мікроорганізмів. Даний пристрій дозволяє вирішити проблему прямого контакту робітників-сортувальників з брудними, потенційно зараженими відходами та приводить у відповідність до вимог техніки безпеки та охорони праці працівників.
Сортувальна кабіна служить для виділення крупних фракцій по 8-ми видах та розрахована на 8-12 робочих місць. В кабіні сировина рухається по стрічковому транспортеру та розсортовується вручну на папір, ганчір’я, поліетилен, ПЕТ, скло, дерево, пластик, кольорові метали. При цьому відсортування фракцій, які направляються на пресування (папір, ганчір’я, поліетилен, ПЕТ) здійснюється по ліву сторону по ходу руху транспортера, а непресовані фракції (скло, дерево, пластик, кольорові метали) – по праву сторону від транспортера (за напрямком руху транспортера). Розсортована сировина збирається у бункерах-накопичувачах об’ємом 0,5 м3. Дно бункера влаштоване таким чином, що за допомогою противаг дозволяє регулювати кількість сировини. Після того як вага сировини доходить до необхідного рівня, дно відкривається і відходи висипаються під кабіну та направляються на преси.
На площі, що знаходиться справа (по ходу стрічки) під кабіною встановлюються 4 металеві контейнери, у яких відбувається накопичення розсипних фракцій (скло, дерево, пластик, кольорові метали). По ходу накопичення, контейнери вивозяться автонавантажувачем вантажопідйомністю 5 т та складуються в зоні накопичення контейнерів.
В зоні накопичення контейнерів розміщуються також порожні контейнери, які використовуються для заміни наповнених під сортувальною лінією.
По мірі накопичення заповнених контейнерів, останні за допомогою вілкового автонавантажувача завантажуються на вантажівки споживачів.
Кабіна обладнана витяжною вентиляцією, опалювальною системою, освітленням, а також кнопками аварійного вимкнення, які розташовані на рамі між робочими місцями транспортера. В кабіні знаходиться електричний пульт керування лінією.
Продуктивність лінії складає 10-15 т відпрацьованих відходів за годину.
На виході кабіни змонтований металовловлювач. На цьому етапі проходить відбір чорних металів. Метал накопичується в контейнері, по мірі заповнення якого, він автонавантажувачем транспортується на дільницю накопичення контейнерів з подальшим відвантаженням металобрухту споживачеві.
Невідсортовані відходи («хвости») після сортування в кабіні направляються в причіп з подальшим вивозом трактором на карту полігона для захоронення. Для заміни наповненого причепу «хвостами» передбачено резервний (замінний) причеп.
Для заміни повних контейнерів порожніми, які знаходяться в резерві та розташовані на дільниці порожніх контейнерів використовується ручний гідравлічний візок.
Параметри сортувальної кабіни:
- довжина з транспортером – 15,5м;
- ширина-4,6 м;
- висота – 5,88м;
- вага 6.5 т,
- ширина стрічки транспортера 1,4 м,
- швидкість руху стрічки транспортера 0,1-0,3 м/сек.
Пресування ТПВ
Відсортовані фракції, які підлягають пресуванню (папір, ганчір’я, поліетилен, ПЕТ), почергово відбираються ковшовим міні-навантажувачем та подаються у завантажувальне вікно гідравлічного вертикального пакетувального пресу типу «Класик-2», який встановлений на сортувальному майданчику. Основні технічні дані та характеристики преса наведені в Таблиця 4-2.
Таблиця 4-2. Характеристика пресового обладнання “КЛАССИК-2”
| Назва | Один, виміру | Розмірність |
| Зусилля пресування | Т | 16,0 |
| Розміри кипи: | ||
| Довжина | мм | 1100 (2 шт.) |
| Ширина | -II- | 700 (2 шт.) |
| Висота | -II- | 900 (2 шт.) |
| Маса кипи, кг | кг | до 350 |
| Хід ходунка, мм | мм | 650 |
| Продуктивність, т/ч | т/год | 1,3 |
| Споживання елекгроенергі | кВт | 4,0 |
| Розміри завантажувального вікна | мм | 1100×700 |
| Габаритні розміри, загальні | -II- | 3200x1100x2450 |
Після пресування сировини тюки відсортованої продукції ручним гідравлічним штабелером транспортуються на територію складування.
Склад вторсировини
Тюки спресованої сировини складуються в кипи, висотою не більше 4 тюків. Кипи складуються в штабелі. Між штабелями та штабелями і стінами передбачено проходи шириною 1 метр.
Складування та завантаження кіп відсортованої продукції здійснюється вилковим автонавантажувачем і частково – ручним візком – штабелером з гідравлічним механізмом підйому.
Передбачено, що ємність складу дозволяє накопичувати однотижневу норму відсортованих відходів.
Відвантаження вторинної сировини для подальшої переробки на спеціалізованих підприємствах здійснюється на автотранспорт замовника.
Транспортні засоби та механізми
Для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт та переміщування вантажів на території цеху сортування ТПВ та складу експлуатуюча організація повинна мати в наявності наступні транспортні засоби:
- бульдозер-навантажувач;
- екскаватор-навантажувач;
- причіпи;
- штабелер;
- візок.
Зберігання рухомого складу здійснюється на площадці вільній від сміття території цеху сортування ТПВ.
Бульдозер – навантажувач
Бульдозер навантажувач на базі колісного трактора ЮМЗ обладнаний таким навісним обладнанням:
- ківш грейферний, об’ємом 0,5 м3;
- бульдозерний відвал;
- пристрій для транспортування причепу.
Бульдозер-навантажувач використовується в основному, для подачі ТПВ грейферним ковшем з зони тимчасового зберігання ТПВ в завантажувальний бункер сортувальної лінії та для транспортування причепів з відходами (з-під барабан-сепаратора) та «хвостів» після сортувальної лінії на полігон.
Радіус дії стріли бульдозера – 5,5 м.
За допомогою відвалу бульдозер переміщує ТПВ в зону дії стріли.
Фронтальний міні-навантажувач
Фронтальний міні-навантажувач передбачає наявність навісного обладнання з наступними характеристиками:
- ківш шириною до 1800 мм;
- пристрій для транспортування причепу.
Міні-навантажувач використовується для відбирання відсортованих відходів та завантаження їх у прес а також для транспортування причепів з відходами (з-під барабан-сепаратора) та «хвостів» після сортувальної лінії на полігон.
Міні-навантажувач також може використовуватись для нагортання ТПВ в зону дії стріли бульдозера з грейфером, а також для завантаження бункеру сортувальної лінії ТПВ.
Причіпи
Два двоосні причіпи типу ПТС-4-01 вантажопідйомністю 3 т, місткістю кузова – 7,0 м3, підйомним механізмом перекидання платформи, використовуються для накопичення та транспортування для захоронения на картах полігону «хвостів».
Один причеп встановлюється в кінці сортувальної лінії, а ще один знаходиться в резерві і встановлюється на заміну причіпу, який наповнився. Транспортування заповнених причіпів на карту захоронения відбувається за допомогою трактора-екскаватора.
Подача резервного причіпу, під завантаження, відбувається автонавантажувачем.
Штабелер
Ручний гідравлічний штабелер, вантажопідйомністю 1 тона, висотою підйому 2,5 м, використовується для формування кіп відсортованої продукції з тюків після пресів.
Штабелер використовується для формування штабелів та завантаження на автомобілі кіп на території складу.
Візок гідравлічний
Гідравлічний візок вантажопідйомністю 2,5 тони використовується для транспортування порожніх піддонів з зони зберігання на складі в зону тимчасового зберігання кіп та транспортування порожніх контейнерів під сортувальну лінію.
Таблиця 4-3. Характеристика технологічного обладнання
| Поз. | Найменування | Характеристика | Кільк. | Примітки |
| 1. | Сортувальна лінія СЛ-1: | 1 | ||
| 1.1. | завантажувальний бункер | 4,0×1,7×1,5
об’єм – 2 м3 |
1 | |
| 1.2. | транспортер для завантаження | В=1,0м; L=6,1m;V=2,5 м/с;N=5,5 кВт | 1 | |
| 1.3. | сепаратор | D=3,2 м; L=7,3 м; Lш=60m; п=9,0 o6/xв.;VB=2 м/с; N=5,5 кВт | 1 | |
| 1.4. | транспортер подачі ТПВ | В=1,4 м; V=0,3 м/с; N = 5,5 кВт | 1 | |
| 1.5. | сортувальна кабіна на 8 роб. місць | 15,0×9,15×5,88 | 1 | |
| 1.6. | магнітний сепаратор | 1 | ||
| 3 | Ваги ТВА 60-6-Пл | 1 | ||
| 2 | Прес гідравлічний вертикальний типу «Класик – 2» (2-х камерний) | зусилля пресування 16 т розміри кипи – 1,1×0,7×0,8; продуктивність -1,3 т/год; габарити, 2,8×1,2×2450 м висота завантаження 0,9 м | 1 | |
| 4 | Бульдозер-навантажувач в комплекті з ковшем грейфернит та пристроєм для транспортування причепу. | об’єм ковша 0,5 м3 | 1 | Експлуатуюча
організація |
| 5 | Фронтальний міні-навантажувач з пристроєм для транспортування причепу | ширина ковша до 1800 мм
(типу KOMATSU SK 714, BOBCAT 773 HF тощо) |
1 | Експлуатуюча
організація |
| 6 | Вилковий навантажувач
|
(типу Toyota Forklift, Toyota 7FB10 тощо) | 1 | Експлуатуюча
організація |
| 7 | Причіп 2-вісний < | тип – 2ПТ. 64-5 вантажопідйомність 4 т | 2 | Експлуатуюча
організація |
| 8 | Штабелер ББи 1025 | вантажопідйомність 1 т висота підйому 2,5 м | 1 | Експлуатуюча
організація |
| 9 | Візок гідравлічний ВР II 2500 | вантажопідйомність 2,5 т висота підйому 0,19 м | 1 | Експлуатуюча
організація |
- Технологія складування ТПВ на картах
Складування ТПВ починається на карті №1 заїздом сміттєвоза по дну котлована по підготовленому з’їзді перед господарською зоною. До підготовки карти №1 під складування відходи складаються тимчасово на вільній площі перед картою № 3 при в’їзді на полігон. Надалі, при наявності сортувальної лінії вони можуть бути подані автотранспортом на сортування або на складання на карті № 2.
При наявності сортувальної лінії ТПВ завозяться сміттєвозом та розвантажуються на площадці перед сортувальною установкою на виробничо-господарській зоні. Після сортування ТПВ фракції ТПВ які призначені для переробки в промисловості брикетуються на пресах і тимчасово складаються на площадці для подальшого вивезення, а частина ТПВ, яка підлягає захоронению («хвости»), вивозиться на складування на карту №1.
Завіз здійснюється по дну сховища заїздом перед господарською зоною.
ТПВ розрівнюються на карті шарами 0,5 м та ущільнюються. Ущільнення здійснюється трикратним проходом бульдозера для досягнення щільності ТПВ 600- 700 кг/м3, при цьому проходи бульдозера повинні перекриватись на 0,2 м. Ущільнення шарами понад 0,5 м не допускається.
При заповненні карти № 1 на 2/3 висоти розвантаження ТПВ виконувати на бровці відкосу котловану № 1 і бульдозером зсувати в котлован, це дасть можливість виконувати роботи по підготовці карти №2 під складання ТПВ.
При переході складування ТПВ на карту № 2, можна починати рекультиваційні роботи на карті №1.
Технологія складування ТПВ на картах № 2 та №3 аналогічна.
- Рекультивація полігону
По закінченні заповнення карти та закінченні осідання тіла полігону остання підлягає рекультивації.
Процес рекультивації складається з 2-х стадій, – технічної та біологічної.
- Стадія технічної рекультивації
Впорядкування починається з підготовки поверхні для облаштування захисного екрану при цьому здійснюється згортання ТПВ бульдозером по периметру полігону.
- Захисний екран
Захисний екран поверхні полігону влаштовується для збирання і відведення поверхневої води, збирання і утилізації біогазу. Екран створюється після закриття полігону та закінчення його осідання.
Згорнуті і завезенні ТПВ розрівнюються бульдозером шарами товщиною 0,5 м і ущільнюються 3-х кратним проходом бульдозера з перекриттям проходів на 0,2 м для досягнення щільності ТПВ до 600-700 кг/м3
Після впорядкування влаштовується захисний екран. На першій стадії створюється дренажний шар товщиною 0,4 м на поверхні спланованого полігону з одночасним облаштуванням системи дренажних поліетиленових перфорованих труб діаметром 100 мм для збору та відведення звалищного газу. Труби з’єднуються зварними швами. Труби обсипаються щебенем фракції 20-30 мм.
По вирівняному дренажному шару вистелюється гідроізоляційна плівка товщиною 3 мм з коефіцієнтом фільтрації не нижче 109 м/с (наприклад плівки типу «ЮТАФОЛ»). Плівки стикуються відповідно до керівництв по монтажу для плівок.
Поверх гідроізоляційної плівки настеляються захисний шар із піску і глауконіту (товщ, по 0,1 м кожний) та дренажний шар (товщ 0,3 м).
Самий верхній шар товщиною 1 м, – рекультиваційний, повинен мати зверху шар родючого грунту товщиною не менше 30 см.
- Система газового дренажу
Внаслідок процесів перегнивання в тілі полігону впродовж його експлуатації та в післярекультиваційний період утворюється звалищний газ (біогаз), який в основному складається з метану (50-55 %) та діоксиду вуглецю. (40-45%).
Щоб уникнути шкідливого впливу біогазу на конструкцію рекультивованого полігону, а також зменшити вплив на навколишнє середовище передбачається організація систему збору біогазу за системою пасивної дегазації.
Газовий дренаж складається з піщаної постелі, перфорованих дренажних труб діаметром 100 мм у обсипці з щебеню фракції 20-30 мм. Горизонтальні дренажні елементи, з’єднані з дренажним шаром з щебеню, виконують функцію радіальної дегазації.
Зібраний в такий спосіб звалищний газ відводиться у повітря через вертикальну трубу.
- Оцінка обсягів звалищного газу
Оцінка обсягів генерації метанової фракції за роками виконувалась на підставі методології Затримок першого порядку [3,4].
При перерахунку об’єму заборонених відходів в масу застосовано коефіцієнт перерахунку 205 кг/м3. фракційний склад вуглецевих відходів (Таблиця 5-4) приймався у відповідності до [5].
Таблиця 4-4. Фракційний склад вуглецевих відходів
| Складові фракції ТПВ | Вміст фракції, % (мас.) |
| Харчова | 46,7 |
| Паперова, картонна | 16,3 |
| Деревна (горючі відходи) | 11,9 |
| Текстильна | 3,0 |
| Пластикова | 6,4 |
Результати розрахунків наведені в табл. 5-5 та на мал. 3.
Таблиця 4-5. Обсяги генерації метанової фракції за період 2000-2025 p.p.
Малюнок 3. Обсяги захоронения ТПВ та генерації метану
Як видно з розрахунків, максимальні обсяги генерації метану не перевищують 187 тис. м3; що робить економічно недоцільним його збирання та транспортування до споживача. Попри те, при розширенні підприємства і введення супутніх виробництв (наприклад потужностей з переробки паперу) може стати доцільним використання газу на потреби опалення та інше, оскільки відпаде необхідність в його транспортуванні на далекі відстані.
4.4. Стадія біологічної рекультивації
Після закінчення технічного етапу рекультивації ділянка передається для проведення біологічного етапу рекультивації земель, зайнятих під полігон ТПВ. Цей етап триває 4 роки і включає такі роботи: добір асортименту багаторічних трав, підготування ґрунту, сівбу і догляд за посівами.
- Підготовка ґрунту
Для росту і розвитку висіяних на рекультивованих землях трав, ґрунт спочатку переорюють, вирівнюють, розпушують. Своєчасний і якісний обробіток ґрунту та дернини створює сприятливі умови для її розкладання, нагромадження поживних речовин у легкодоступній формі. Крім цього, завдяки оранці та розпушуванню ґрунту поліпшується водно-повітряний режим, посилюються мікробіологічні процеси, що підвищує родючість ґрунту.
Якщо на поверхні відсутня дернина, немає рослинних решток, найкращу якість передпосівної підготовки ґрунту забезпечують комбіновані агрегати. За один прохід комбінованого агрегату вирівнюється ґрунт, подрібнюються великі грудки, розпушується на потрібну глибину орний шар та коткується. При потребі, проводять обробіток комбінаторами в два сліди.
Поверхня пухкого ґрунту швидко пересихає, а насіння трав дає зріджені сходи або зовсім гине. Після сівби, а якщо не застосовують комбіновані агрегати, то й перед сівбою, ґрунт коткують. Це підвищує якість сівби, сприяє кращому надходженню вологи до насіння, дає змогу отримати дружні сходи трав.
4.4.2.Строки та способи сівби
В усіх регіонах України найсприятливіші умови для сівби травосумішей — рано навесні, коли ґрунти достатньо зволожені, а також влітку, після зниження високих температур. За літньої сівби травосумішей дуже важливе значення має останній строк. Сіяти трави пізніше 10-15 серпня не рекомендується. Трави, висіяні в пізніші строки, добре сходять, але бобові види до настання холодів не встигають утворити розетку, накопичити достатню кількість запасних поживних речовин (особливо вуглеводів) і тому взимку гинуть.
Кращими і найбільш поширеними способами сівби трав для залуження є суцільний рядковий з міжряддями 12-15см і вузькорядний 7,5см. Використовують зерно-трав’яні сівалки із спеціальними ящиками для висівання трав – СЗТ-3,6; або сівалки СЛТ-3,6. Насінний ящик розділяють касетами (металевими перегородками) на секції, за допомогою яких можна створити дво-трирядні смуги бобово-злакових травостоїв.
У зв’язку з недостатньою забезпеченістю рекультивованого шару поживними речовинами, особливо азотом, який у ґрунтах перебуває в першому мінімумі, велика
увага має бути приділена під час створення бобово-злакових травостоїв збереженню в них бобових видів. Збереження бобових у травостоях, подовження їхнього довголіття досягається завдяки смуговим посівам. Суть цих посівів полягає в тому, що бобові й злакові види висівають смугами: два-три ряди — злакових видів, два-три — бобових.
Насіння трав різне за розміром. Дрібне осідає на низ висівного ящика. Тому при сівбі звичайними зерновими сівалками, насіння в ящику сівалки необхідно під час сівби постійно перемішувати.
Зерновотрав’яними сівалками можна посіяти розкиднорядковим способом. При цьому крупне і середнє насіння висівають через дискові сошники в рядки, а дрібне – через насіннєпроводи, вийняті із сошників, тобто в розкид у міжряддя. За такої сівби польова схожість підвищується на 20-25%, зростає врожайність трав. При розкидній сівбі, значна кількість проростків крупнонасінних видів трав гине, а при рядковому, навпаки, більше гине дрібнонасінних видів.
Посіви бобово-злакових травосумішей у поєднанні з бульбочковими бактеріями накопичують у межах 140-180 кг/га азоту, запобігають ерозії ґрунтів. Тому для підвищення продуктивності бобових культур необхідно застосувати нітрагінізацію – передпосівну обробку насіння біопрепаратами на основі високоефективних штамів ризобій.
4.4.3Глибина загортання та норми висіву насіння
Під час висіву травосумішей велике значення має глибина загортання насіння.
Глибина загортання насіння залежить від крупності насінин, типу ґрунту, забезпечення його вологою. Дрібне насіння на зв’язаних ґрунтах висівають на глибину 0,5-1, а на легких — 1-2 см; велике на важких ґрунтах — на глибину 1-1,5, а на легких — на 2-3 см. На сухих ґрунтах і в суху погоду насіння трав загортають у ґрунт глибше, ніж за доброї вологи. Після висіву трав для появи дружних сходів поле обов’язково коткують.
Норми висіву злакових трав в одновидових посівах для укісного використання 8-10 млн. схожих насінин на 1га. У сумішах на супіщаних бідніших ґрунтах, де злакові гірше кущаться досить висіяти 60%. Проте злакові трави рідко вирощують в одновидових посівах. Частіше використовують багатокомпонентні суміші бобових і злакових трав.
Таблиця 4-6. Рекомендовані норми висіву трав у чистих посівах при 100% посівній придатності, кг/1га
| Види трав | Спосіб сівби | ||||
| суцільний рядковий | розкидний | ||||
| Лядвенець рогатий | 14 | 17 | |||
| Горошок пухнастий | 120 | 144 | |||
| Конюшина повзуча (біла) | 18 | 20 | |||
| Стоколос безостий | 23 | 32 | |||
| Костриця червона | 12 | 15 | |||
| Костриця лучна | 21 | 28 | |||
| Г рястиця збірна | 21 | 23 | |||
| Медова трава шерстиста | 15 | 21 | |||
- Обґрунтування підбору травосумішей
При створенні суцільного трав’яного покриву найефективнішими фітомеліорантами виступають бобові культури, коренева система яких проникаючи глибоко у ґрунтосуміші, сприяє їх оструктуренню. Також вони фіксують азот та мають значну наземну фітомасу, що сприяє утворенню більшої кількості органічної речовини та швидкому формуванню суцільного трав’яного покриву. На ділянках, де ініціюються ерозійні процеси, слід вводити злакові трав’яні види, інтенсивна коренева система яких запобігає змиву ґрунтосумішей. В місцях ерозійних розмивів слід вводити види з глибокою, розгалуженою повзучекореневищною кореневою системою.
Тому найкраще залуження проводити сумішами кількох багаторічних бобових і злакових трав.
Основна маса коренів злакових і бобових трав розмішується в орному шарі ґрунту. Проте мичкувата система злаків розмішується мілкіше (хоч окремі корені проникають на глибину 1,5 м), і бере вологу та поживні речовини з верхніх шарів ґрунту. Тому, злакові для свого росту і розвитку потребують більше вологи, ніж бобові.
Стрижнева коренева система бобових багаторічних трав проникає значно глибше, і значну частину поживних речовин та вологи засвоює з глибших шарів.
Бобово-злакові травостої не потребують азотних добрив, містять більше протеїну, макро- і мікроелементів. Злакові трави використовують порівняно з бобовими менше калію, фосфору і кальцію, але більше азоту, яким забезпечують їх частково бобові трави.
Для того, щоб травосуміші забезпечували високі і стабільні прирости зеленої маси, необхідно враховувати їх біологічні і господарські особливості, ґрунтово- кліматичні умови, спосіб використання.
При підборі видів трав і визначенні частки кожного виду, враховують передбачуваний строк використання травосуміші. За короткочасного використання (2-3 роки) травосуміші можуть бути простими – 2-3 види. При середньотривалому використані (4-6 років) травосуміші складаються з 3-5 компонентів. Збільшення тривалості користування травостоєм до 7 і більше років вимагає розширення складу травосуміші до 4-6 і більше видів.
Склад травосуміші залежить від способу її використання.
Верхові трави відзначаються високороспістю (60-100см і більше). Вони займають верхній ярус травостою. На них розвивається багато видовжених вегетативних стебел, а також зеленої маси (листя) у верхній частині рослини. До верхових належать переважно злакові: тимофіївка лучна, костриця лучна, райграс високий, грястиця збірна та ін.
Низові трави займають нижній ярус травостою. На них розвивається багато прикореневих листків, а також вегетативні пагони до 40-60 см завдовжки. До цієї групи належить райграс пасовищний, тонконіг лучний, мітлиця звичайна, костриця червона. Низові трави стійкіші до випасання.
Співвідношення бобових і злакових трав у зоні північно-західного Лісостепу, відсоток верхових і низових трав залежно від способу використання подано у таблиці 4-7.
Таблиця 4-7. Орієнтовне співвідношення насіння трав різних біологічних груп у системі корінного поліпшення при висіванні у травосумішах на пасовищах та сінокосах північно-західних районів України, % до повної норми при сівбі у чистому вигляді_
| Спосіб
використання |
Тривалість
використання, років |
Бобові | Злакові | |||||
| Всього | 3 них | Всього | з них | |||||
| верхові | низові | верхові | низові | |||||
| нещільно
кущові |
кореневищні | |||||||
| Сінокісно-
пасовищне |
7 років і більше | 70-90 | 40-50 | 30-40 | 115-145 | 60-70 | 25-35 | 30-40 |
| Пасовищне | 7 років і більше | 75-90 | 30-35 | 45-55 | 140-170 | 60-70 | 30-40 | 50-60 |
Для забезпечення продуктивного довголіття залужених ділянок, травостій утворюють з 4-6 – 8-10 компонентів, в тому числі 1-2 – 3-4 бобових трав. При цьому слід оптимально поєднати види з різними типами кущіння, різної висоти і облистяності – нещільнокущові, кореневищні та бобові.
Найбільш довговічні злакові (тонконіг лучний, лисохвіст лучний, костриця червона, тонконіг болотний, райграс пасовищний та ін.) та бобові трави (конюшина біла, лядвенець рогатий) включають у травосуміші для використання протягом 7 років і більше.
Рекультивовані площі спід залужувати травосумішами стійкими у пасовищному використанні (не виключається випасання худоби). Найбільш пасовищевитривалі – райграс пасовищний, тонконіг лучний, костриця лучна і червона, грястиця збірна, лисохвіст лучний та конюшина повзуча. До середньовитривалих відносяться тимофіївка лучна, лядвенець.
Вибираючи трави для сумішей, необхідно врахувати тип і реакцію ґрунту, його родючість та водний режим. На легких за механічним складом ґрунтах краще ростуть костриця червона, грястиця збірна, лядвенець рогатий. На середньозв’язних ґрунтах – костриця лучна, тонконіг лучний та ін. На зв’язних достатньо зволожених – райграс пасовищний, конюшина рожева.
4.4.5. Травосуміші для застосування на рекультивованих землях полігону ТПВ
Враховуючи обґрунтування викладене у попередньому розділі, на рекультивованих землях пропонується виділити певні елементи рельєфу та запропонувати характерні лише для них травосуміші, взявши за основу фактор зволоження, позаяк припускаємо, що родючість нанесеного ре культиваційного шару ґрунту буде однакова на всій ділянці.
Таблиця 4-8. Рекомендований склад травосумішей та норми висіву
4.4.6 Догляд за травостоями
Догляд за травостоями передбачає боронування, внесення добрив, поліпшення повітряного режиму. Ретельний догляд забезпечує високу фітомасу та довголіття травостою.
4.4.6.1 Внесення добрив
Роботи по догляду за багаторічними травами у весняний період необхідно розпочинати з підживлення травостоїв мінеральними добривами.
На бобово-злакових травостоях проводять лише удобрення азотом у дозах, які не пригнічують азотфіксуючу діяльність бульбочкових бактерій, тому що при систематичному удобренні азотом бобові рослини випадають з травостою.
На травостоях з повним збереженням конюшини повзучої азотні підживлення неефективні. На злаково-бобових травостоях, де бобові збереглися на 50%, необхідно провести підживлення в дозі N 30-45. Якщо бобові випали більше як на 50%, слід підживити в два прийоми в дозі по N 30-45 кг/га д.р.
Фосфорні і калійні добрива найбільш ефективні на залужених ділянках з високим (40-60%) вмістом у травостої бобових. При розрахунку доз внесення фосфорних і калійних добрив слід враховувати вміст фосфору і калію в ґрунтах і в першу чергу вносити добрива на ділянках з низької і середньої забезпеченістю цими елементами.
Фосфорні і калійні добрива на луках можна застосовувати навесні або восени в повній дозі. На злакових травостоях їх вносять одночасно з першою дозою азотних добрив. Іноді річну дозу вносять у два прийоми: навесні (до 2/3) та восени після останнього скошування. Цим забезпечується краща перезимівля рослин, так як калійні добрива сприяють нагромадженню вуглеводів. Щоб уникнути надмірного накопичення калію в рослинах слід обмежувати одночасну дозу калію – не більше 60- 80 кг / га. При корінному поліпшенні або при перезалужені фосфорні та калійні добрива вносять в грунт під основний обробіток або під останню культивацію перед висівом травосумішей.
Врожайність сінокосів і пасовищ при поверхневому внесенні органічних добрив значно підвищується не тільки у рік внесення, але і в наступні 2-3 роки. Найбільш доцільно удобрювати луки гноєм ранньою весною або восени в дозі 15-20 т/га.. На залужених ділянках доцільно вносити гнойову рідину ранньою весною, але можна і після укосів в дозі 15-20 т/га, а при дворазовому розведенні водою – 30-4-т/га. При систематичному внесенні органічних добрив у грунті підтримується інтенсивна мікробіологічна діяльність, збільшується пористість грунту, тим самим забезпечуються умови високої продуктивності лучних угідь протягом десятків років. Органічні добрива відіграють істотну роль в окультуренні бідних гумусом грунтів, а також у збереженні в травостої протягом тривалого терміну бобових рослин.
Вапнування – одне з основних засобів поліпшення кислих грунтів. При кислій реакції середовища в грунті знижується доступність поживних речовин для рослин, і внаслідок чого на кислих грунтах розвиваються рослини, що володіють низьким кормовим якістю (мітлиця звичайна, білоус стирчить, хвощі та ін), з травостою випадають бобові. Потреба у вапні залежить від кислотності грунтів, вимог до реакції грунту різних сільськогосподарських культур, гранулометричного складу грунтів (що обумовлює різну буферність, ємність поглинання), а також від кліматичних факторів, головним чином від кількості опадів.
Для вапнування природних і сіяних сінокосів і пасовищ можна використовувати мелений вапняк, мелений доломітозованний вапняк, мергель, вапняний туф, озерну вапно, сланцеву і торф’яну золу, дефекат та інші матеріали, що містять карбонат кальцію або їдкий кальцій. У середньому норма вапна для кислих грунтів коливається в межах 3-5 т / га. Більш ефективно вапнування при корінному поліпшенні сіножатей та пасовищ і при їх залуження. Для посилення дії вапняних добрив їх слід вносити повною нормою. Вапняні матеріали можна вносити поверхневим способом – восени, навесні і влітку після укосу або чергового залуження. При необхідності луку дискують, боронують, підсіюють трави.
Мікродобрива дають високий ефект на луках. Способи та дози внесення мікродобрив різноманітні. Найчастіше їх застосовують у вигляді некореневої підгодівлі в період весняного відростання лугових рослин. Для некореневої підгодівлі на 1 га витрачають по 0,2 кг молібдату амонію, сульфату міді, кобальту сульфату і 0,1кг борної кислоти. Трави обприскують наземними обприскувачами (300-400 л/га). Хороший результат дає обробка насіння конюшини і люцерни молібденом (на 100 кг насіння 500-800 г молібдату амонію, розчиненого в 3 л води.
4.4.6.2 Агрозаходи по догляду за травостоєм
До заходів по догляду за дерниною і травостоєм відносяться: поліпшення повітряного режиму різними агротехнічними прийомами; омолодження травостою, шляхом підсіву трав.
Для поліпшення повітряного режиму зазвичай використовують такі прийоми, як боронування, щілювання, дискування грунту.
В умовах ймовірно різкого наростання температур після відновлення вегетації багаторічних трав важливим агрозаходом по догляду за посівами повинно бути боронування, яке проводиться при настанні фізичної стиглості ґрунту. Період боронування обмежений в часі, тому виконання цього агрозаходу слід проводити за 2-3 дні, не допускаючи пересихання ґрунту. Його слід проводити із застосуванням різних типів борін, враховуючи ступінь розвитку рослин: конюшини і злаково-бобових травосумішах – зубовими боронами в один-два сліди із швидкістю руху трактора 7-8 км/год.
Фрезерування як прийом поліпшення повітряного режиму використовується для прочісування дернини, воно може мати позитивну дію для високотравних видів у корневищно-нещільнокущовій стадії, при глибокому заляганні вузлів кущіння і кореневищ. Фрезерування як прийом поліпшення трав’яних угідь ефективно на луках, де в травостої 30-40% нещільнокущових і кореневищних злаків. На низькотравних ділянках з неглибоким заляганням коренів, а також на луках з щільнокущових злаків фрезерування неефективне.
При омолодження лук без підсіву трав необхідно виконувати наступні правила:
- відрізані фрезою шматки дернини закладати не глибше 3-4 см на мінеральний ґрунт;
- після фрезерування проводити прикочування на всіх типах ґрунтів, щоб не пересохла дернина;
- дернину обробляти після першого укосу, щоб вона потрапила під дощі в липні і серпні;
- при фрезеруванні лугів достатня глибина розпушування 9-10 см, а в окремих випадках на щільних мінеральних ґрунтах допускається розпушування на велику глибину.
Від фрезерування і переорювання, а також від внесення добрив зелена маса малопродуктивних угідь зростає в 1,5-2 рази.
Підсівати трави краще ранньою весною, поєднуючи цей прийом з внесенням мінеральних добрив або гною. Для кращого збереження молодих рослин доцільно в рік підсіву трав утримуватися від фізичного навантаження на травостій, а зелену масу скосити в ранні терміни на висоті не нижче 6-7 см. Це дасть можливість вільніше розвиватися молодим сходам.
- Архітектурно-будівельна частина
- Адміністративно-побутові приміщення
Адміністративно-побутові приміщення прийняті інвентарно-мобільного типу і складають:
- адміністративне приміщення розмірами в плані 2,5×7 м;
- роздягальні 2,5×9 м;
- душеві – 2,5×9 м;
- приміщення приймання їжі 2,5×9 м;
- складські приміщення 2,5×6 м.
В залежності від наявності фінансування сортувальний цех, адміністративно-побутові приміщення, і покриття господарсько-виробничої зони можуть бути виконані пізніше, а складування ТПВ виконуватись без сортування.
В такому випадку необхідно встановити надвірний туалет і приміщення контейнерного типу, розміром 2,5×6м, для відпочинку та приймання їжі працюючих, яке в подальшому буде використовуватись під матеріальний склад.
- Конструктивні рішення організації карт складування ТПВ
Проектом передбачається організація 3-х карт складування відходів, які будуть вводитись в дію поступово- по мірі заповнення. Розташування карт складування наведене на мал… Об’єми відходів, які здатна прийняти кожна з карт, розраховані виходячи з даних топографічної зйомки та кутів насипу сміття не більше 18 град.
- 1-а карта 51807 м3
- 2-а карта 52192 м3
- 3-а карта 36385 м3
- Разом 140384 м3
- Черговість виконання робіт на полігоні
До першочергових робіт відносяться:
- планування дна і відкосів сховища ТПВ;
- влаштування каналізаційної системи відведення фільтрату з карт і атмосферних опадів з господарської зони;
- спорудження ізоляційної основи на карті № 1, дамби між картами № 1 та № 1 і з’їзду з карти №1 на карту №2 (при необхідності це дасть можливість складувати ТПВ на карті №1 без сортування);
- спорудження господарсько-виробничої зони, включаючи адміністративно- побутові приміщення, покриття площадок, проїздів і сортувальну лінію;
Друга черга:
- підготовка карти №2 під складування ТПВ
- рекультиваційні роботи на карті №1
Третя черга
- підготовка карти №3
- рекультиваційні роботи на карті №2
5.2.2. Вертикальне планування
До початку робіт по вертикальному плануванню необхідно вирубати на схилах та дні котловану кущі та розчистити від закинутих громіздких речей – автомобільні шини, колоди та інше.
Вертикальне планування дна та відкосів котловану виконується з врахуванням існуючої ситуації з мінімальним обсягом виїмки та насипу. Планування майданчика господарсько-виробничої зони виконується шляхом зрізання поверхні до проектної позначки з переміщенням ґрунту бульдозером у відкоси майданчика.
Вертикальне планування полігону виконується бульдозером ДТ 75 по порядку по всіх картах, починаючи з карти № 1.
Одночасно виконуються роботи по спорудженню залізобетонних колодязів і каналізації для відводу фільтрату з карт, а також атмосферних опадів з господарської зони. Після того виконується ізоляційний шар дна і відкосів із суглинистого ґрунту товщиною 1 м на карті № 1, і з’їзд з карти №1 на карту № 2.
При заповненні карти №1 з кромки відкосу котлована виконується ізоляція дна і відкосів на карті №2.
Аналогічні операції виконуються по підготовці карти № 3.
На час планувальних робіт, спорудження системи каналізації і підготовки карти № 1 до складування ТПВ, ТПВ складаються тимчасово на вільній площі перед картою № 1 (див. арк. №8).
- Електротехнічні рішення
Розділ зовнішнього електропостачання із величиною розрахункового максимального навантаження 80 кВт виконано на підставі:
- технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок №131-5360/2 від 21.12. 2011р.;
- топографічної зйомки, наданої замовником;
- матеріалів обстеження.
Розділ виконано ПКБ Львівенергоналадка ПАТ “Львівобленерго” (ліцензія АГ № 576340).
Проектом передбачається:
- встановлення КТП1-6/0,4кВ потужністю 100кВА;
- монтаж в/в роз’єднувача із кабельною муфтою КРМ-1 на існуючій опорі №76 ПЛ-бкВ для технічної можливості підключення проектованої КТП;
- будівництво КЛ-бкВ кабелем марки АСБ-10-3*70мм2;
- будівництво ПЛІ-0,4кВ самоутримним ізольованим проводом (СІП) марки СІП-5-4*50мм2 від проектованої ВШО до проектованої ВРШ об’єкта по проектованих опорах;
- влаштування ввідного пристрою з обліком електроенергії в проектованій ВШО на фасаді проектованої КТП;
- розрахунок коефіцієнтів трансформації трансформаторів струму, вибір трансформаторів струму (ТС);
- вибір місця встановлення лічильника з розрахунком повного опору струмових кіл;
- компенсації реактивної потужності;
- монтаж контуру заземлення проектованої КТП та ВРШ об’єкту;
- розрахунок та вибір уставок спрацювання пристроїв релейного захисту та автоматики (РЗіА) на ПС-110/6кВ №58 «Миколаїв» на приєднані ПЛ-бкВ Л 58-50.
- розрахунок і підбір уставок спрацювання захистів силового трансформатора та ПЛІ-0,4кВ від струму короткого замикання у найвіддаленішій точці електромережі.
- Водопостачання і каналізація
Сантехнічні рішення на полігон ТПВ складаються з влаштування системи каналізації для відведення фільтрату з карт, виконання системи вентиляції ТПВ після влаштування рекультивації.
Фільтрат збирається в прийомні колодязі і після нетривалого відстоювання вивозиться на очисні споруди м. Миколаїва.
Для санітарно-технічних потреб використовується привозна питна вода.
- Розрахунок річних обсягів фільтрату
Середня багаторічна сума опадів за даними метеостанції складає 687 мм. Площа сховища ТПВ складає 2,5 га. Притік води з прилеглої території не враховується оскільки вся прилегла територія предствлена піщаними ґрунтами.
Об’єм води від атмосферних опадів, яка буде попадати на сховище ТПВ складе:
Уводи = 25000×0,687=17175 м3
Згідно водного балансу області (ст..14 Львівська область Атлас опади – 838 мм, випаровування – 608 мм, що складає 72,6 %) залишиться в сховищі.
Сх.=17175×0,274=4706 м3 води
Частина води затримається в ТПВ (зволоження), а частина вийде як фільтрат і відводиться в прийомний крлодязь з наступним вивозом на очисні споруди м. Миколаєва.
Частка води на зволоження складає 15 %, відповідно фільтрату буде:
На 3 карти V а= 4706×0.85=4000 м3/рік
На одну карту 4000/3=1330 м3/рік
- Протипожежні заходи
Для ліквідації пожежі на полігоні передбачається два пожежних резервуара ємністю по 50 м3 кожний. Заповнення резервуарів здійснюється привозною водою.
На виробничо-господарській зоні повинен бути протипожежний щит з набором відповідних знарядь – гак, лом, багра, відра і ящик з піском. В кожному із побутових приміщень має бути розміщений на видному місці вогнегасник.
Літом в пожежонебезперчний період необхідно зволожувати ТПВ для запобіганню самозайманню. Для уникнення загоряння ТПВ від вихлопних газів бульдозера літом на вихлопних газів бульдозера на його вихлопну трубу необхідно встановлювати іскрогасник. Бульдозер також повинен бути укомплектований вогнегасником.
На об’єкті мають бути розроблені конкретні заходи з пожежної безпеки. Для нагляду за первинними засобами пожежегасіння і організації пожежегасіння назначається відповідальний за пожежну безпеку на об’єкті.
- Охорона праці і техніка безпеки
На полігоні повинні бути розроблена інструкція з охорони праці і техніці безпеки. Періодично повинен проводитись інструктаж з охорони праці та техніки безпеки, в який заносяться дані про проведення інструктажів і занять з персоналом об’єкту. В журналі повинен бути підпис працівників про ознайомлення з інструкцією.
В’їзд на об’єкт здійснюється через пропускний пункт. Стороннім машинам в’їзд на територію полігона забороняється. Транспортні засоби поставлені під розвантаження і навантаження мають бути надійно загальмовані.
В зоні роботи бульдозера забороняється присутність людей.
Перед тим як зійти з бульдозера, машиніст повинен важіль переключення поставити в нейтральне положення та опустити відвал на землю. Корок горловини водяного радіатора необхідно відкривати тільки в кінці денного періоду доби після зупинки двигуна.
Категорично забороняється до запуску двигуна знаходитись в просторі між трактором і рамою бульдозера, між трактором і відвалом. Кабіна, важелі управління повинні бути чистими та сухими. Забороняється завалювати кабіну сторонніми речами.
При роботі в нічний час бульдозер повинен бути обладнаний:
- лобовим та загальним освітленням, яке забезпечить достатню видимість шляху, по якому «переміщується машина, видимість фронту робіт і прилеглих до нього ділянок;
- освітленням робочих органів;
- заднім сигнальним світлом.
Для персоналу полігону в адміністративно-побутовому корпусі передбачені санітарні вузли, душові, кімната відпочинку і приймання їжі.
- Медичне обслуговування персоналу
Медичне обслуговування персоналу полігону включає:
- по узгодженню з СЕС встановлення періодичності медичного обстеження персоналу полігону;
- вказівки про необхідність здійснення профілактичних протистовбнякових прививок;
- відомість необхідного набору медикаментів в аптечці полігону;
- запобіжні заходи від обмороження в зимовий період;
- відомість плакатів і підручників з надання першої допомоги постраждалим.
- Додатки
- Додаток 1. Державний акт на право постійного користування землею.
- Додаток 2. Завдання на проектування
Завдання на розробку проектної документації
Назва та місцезнаходження об’єкта – Полігон для захоронения твердих побутових відходів.
Підстава для проектування – рішення Миколаївської міської ради № 73 від 10.02.2011.
Вид будівництва. Дані про інвестора – Нове будівництво. Фінансування з коштів місцевого бюджету, обласного фонду ОНПС, державного бюджету, державного фонду ОНПС та приватних інвесторів.
Дані про замовника – Миколаївське комунальне підприємство «Житлово-комунальне управління» м. Миколаїв, вул. Возз’єднання, 10.
Дані про генерального проектувальника – приватне підприємство «Поліном- Стиль», м. Львів, вул. Плугова 10А/39.
Стадійність проектування -робочій проект.
Вихідні дані про особливі умови будівництва (сейсмічність, група складності умов будівництва на просадних фунтах, підроблювані і підтоплювані території тощо) – Полігон ТПВ розташований на виробленій частині Миколаївського піщаного кар’єру, що на північній околиці м. Миколаїв. Площа земельного відводу під полігон ТПВ складає 4,0 га.
Потужність об’єкта – до 21 тис. м3 в рік.
Перелік будинків та споруд, що проектуються у складі комплексу:
- сортувальна дільниця з сортувальною лінією типу ТЛ-2.6 (виробництва ПП Мельник С. В.) – розташовується на відкритому повітрі, захисту від атмосферних опадів не передбачається;
- відділення пресування та складування відсортованих відходів – розташовується на відкритому повітрі, захисту від атмосферних опадів не передбачається;
- побутово-адміністративні приміщення запроектувати у модульному виконанні (битовки).
Особливі умови проектування:
- проектну документацію розробити згідно існуючих будівельних норм та правил;
- забезпечити максимальне зменшення обсягів відходів, які підлягають захороненню на полігоні, через вилучення сировинних компонентів та пресування;
- передбачити привізну воду на побутові потреби;
- передбачити вивезення дренажної води з території карт захоронення на міські очисні споруди;
- передбачити каналізування території сортувального комплексу з вивезенням стоків на очисні споруди міста.
- перелік основного обладнання, що поставляється експлуатуючою організацією:
- прес гідравлічний вертикальний типу;
- . бульдозер-навантажувач в комплекті з ковшем грейферним та бульдозерним відвалом -1 шт.;
- міні-навантажувач фронтальний з пристроєм для транспортування причіпу -1 шт;
- вилковий навантажувач;
- причіп 2-вісний – 2 шт.;
- штабелер -1 шт.;
- візок гідравлічний -1 шт.
- Додаток 3. Рішення міськради
МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
МИКОЛАЇВСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
IV-a сесія VI- го демократичного скликання І – ше .пленарне засідання
РІШЕННЯ
від 10 02.2011 р. № 73
Про розподіл вільних залишків загального і спеціального фонду міського бюджету Миколаївської міської ради на 2021рік
Керуючись ст.78 п. 7, ст.14 п.4 Бюджетного Кодексу України, ст.2б п. 23 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та відповідно до висновку Фінансового Управління РДА від 02.02,2011р. №4-06/91 Миколаївська міська рада, –
і в и р і ш и л а:
1.. Внести зміни до видаткової частини міського бюджету на 2011 рік за рахунок спрямування вільного задишку бюджетних коштів по загальному фонду в сумі 495.2 тис. грн. та спеціального фонду в сумі 295,0 тис. гри., а саме:
- По загальному фонду збільшити видаткову частину міського бюджету по:
- КФКВ 070101 «Дошкільні заклади освіти»- 19,8 тис. грн.
KЕKB 1111 «Заробітна плата» – 9,9 тис. грн.
KЕKB 1120 «Нарахування заробітної плати» – 3.6 ТИС. грн.
КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних» – 0,3 тис, грн.
КЕКВ 1140 «Видатки на відрядження» – 6,0 тис. гри.
- КФКВ 110204 «Палаци і будинки культури, клуби та інші заклади клубного типу» – 3,2 тис. грн.
КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних» – 2,8 тис. грн.
КЕКВ 1135 «Інші видатки» – 0.4 тис. грн.
- КФКВ 100601 «Погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуг g водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості» КЕКВ 1310 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам- організаціям)» – 339,1тис.грн. (МКП»ЖКУ» – виплата заробітної плати та її нарахування 09,1 тис. грн.. МКП «Миколаївводоканал» і погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з водопостачання і водовідведення у вигляді дотації на покриття збитків минулих років – 250,0 тис. грн..)
- КФКВ 100203«Благоустрій міст, сіл, селищ» КЕКВ 1310 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» – 0 тис, грн.. (МКП «ЖКУ» – зрізка дерев).
- КФКВ 100201 «Теплові .мережі» КЕКВ 1310 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» – 50,0 тис. грн. (МДКП «Миколаївтеплокомуненрго» – закупівля попередньо ізольованих труб).
3 Направити вільні залишки бюджетних коштів загального фонду в сумі 43,1 тис. грн. на додаткові видатки по спеціальному фонду міського бюджету в лютому місяці 2011р. по:
- КФКВ 010116 «Органи місцевого самоврядування» КЕКВ 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» (придбання комп’ютерної техніки) в сумі 30,0 тис. грн.
- КФКВ 100202 «Водопровідно-каналізаційне господарство» КЕКВ 2410 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» – 13,1 тис. грн. (МКП «Миколаївводоканал» – придбання насосів).
- Направити вільні залишки бюджетних коштів спеціального фонду в сумі 295,0 тис. грн. на додаткові видатки міського бюджету в лютому місяці 2011р. по КФКВ 240602 «Утилізація відходів» КЕКВ 1171 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм» – Проект на будівництво полігону твердих побутових відходів.
- Внести зміни в додаток №7 до рішення сесії №75 від 10.02.2011 р.
- Контроль за виконання даного рішення покласти на комісію по економіці, бюджету та комунальному господарству міської ради ( голова комісії Ю. Мельник ).
10.4 Додаток 4. Містобудівні умови
Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки
81600, Львівська обл., м. Миколаїв, Урочище «Гроби»
(адреса або місце розташування земельної ділянки)
Загальні дані:
- – Назва об’єкта будівництва Полігон твердих побутових відходів:
- Інформація про замовника МКП “ЖКУ”:
- Наміри забудови Переробка та захороненни твердих побутових відходів:
- Адреса будівництва або місце розташування об’єкта Львівська обл., м. Миколаїв. Урочище «Гроби»:
- Документ, то підтверджує право власнооі або користування земельною ділянкою: Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №177920:
- Площа земельної ділянки_______ 4,0 гектарів;
- Цільове призначення земельної ділянки Будівництво полігону твердих побутовихвідходів:
- Посилання на містобудівну документацію: генеральний план населеного пункту, план зонування, детальний плац території та рішення про їх затвердження (у разі наявності). Генеральний план м. Микола«ва:
- Функціональне призначення земельної ділянки Вироблений кар’єрний простір;
- Основні техніко-економічні показники об’єкта будівництва 21 тис. м2/рік
Містобудівні умови та обмеження:
- Гранично допустима висота будівель відповідно до технологічного припису утилізації сировини:
- Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки –
- . Максимально допустима щільність населення {для житлової забудови)
- Відстані від об’єкта. який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови 500 м. :
- Планувальні обмеження (зони охорони пам’яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту. межі історичних ареалів. прибережні захисні смуги, санітарно-захисні за інші охоронювані зони) Санітарно-захисна зона – 500 м :
- Мінімально допустимі відстані від об’єктів. які проектуються . до існуючих будинків та споруд 500 м :
- Охоронювані зони інженерних комунікацій| :
- Вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДВН А,1-1-2008 “Інженерні вишукування для будівництва» передпроектуванням здійснити інженерні вишукування, включаючи топографо-геодезичнузйомку території та гідрогеологічні дослідження грунтів, тощо;
- Вимоги щодо благоустрою (в тому числі щодо відновлення благоустрою) _ По заповненню карт захоронення передбачиш технічну та біологічну рекультивацію території;
- Забезпечення умов транспортно-пішохідного зв’язку проектом передбачити надійнетранспортне сполучення, виключивши житлові вуличі іможливих основнихтранспортних під’їздів до сміттєзвалища;
- Вимоги щодо забезпечення необхідною кількістю місць зберігання автотранспорту при в’їзді на територію передбачити накопичувальний майданчик вантажногоавтотранспорту ;
- Вимоги щодо охорони культурної спадщини немає;
