Минулої неділі, 24 травня, з ініціативи Миколаївської міської ради відбулись громадські слухання, на яких пропонувалось розглянути найнагальніші проблеми міста. А саме – заслухати звіти секретаря міськради Андрія Щебеля та голови громадської комісії по сміттєзвалищу Зіновія Баранецького, обговорити перспективи добровільного об’єднання територіальних громад, заслухати ряд звернень тощо.
Як і годиться, насамперед учасники зібрання обрали керівні органи: членами лічильної комісії -Володимира Іваха, Петра Скірчука та Івана Марківа, головою громадських слухань – Степана Карлицького, секретарем – Марію Кушнір. Після цього, затвердивши порядок денний та регламент, власне, й перейшли до розгляду окреслених питань.
ПРО ТЕ, ЩО НАБОЛІЛО
У своєму звіті секретар Миколаївської міської ради Андрій Щебель вів мову про найболючіші справи сьогодення. І насамперед торкнувся земельних проблем. Точніше, виділення ділянок учасникам АТО. Ні для кого не було секретом, що ситуація там складна. І причина теж загальновідома – бажаючих багато, а можливості для їх задоволення обмежені. Разом з тим, робиться усе залежне, аби запобігти усіляким спекулятивним чуткам. Себто, максимально прозоро та у рамках чинного законодавства.
Опісля доповідач аналізував стан справ з майном територіальної громади. І відразу наголосив, що тільки одне комунальне підприємство – «Миколаївводоканал» – наразі знаходиться, так би мовити, на плаву. Решта – збиткові. Особливо у незавидному становищі перебуває «Житлово-комунальне управління», над яким й надалі «висять» мільйонні борги, під які Державною податковою інспекцією заставлено майно комунальників. І продається воно фактично за безцінь, як от котельня на вулиці Дроговизькій. До того ж, з виручених коштів ані копієчки не надійшло у міську казну, а все перераховано у державний бюджет. Схожу ситуацію маємо з продажем приміщення архіву на вулиці Івана Франка. Аби запобігти подібному, на останній сесії міськради було ухвалено рішучий вердикт: заборонити відчуження майна без згоди територіальної громади в особі Миколаївської міської ради. Інакше кажучи, відтепер такі речі мають робитися не кулуарно, а теж максимально прозоро.
Як, скажімо, і щодо з’ясування відносин між ще одним комунальним підприємством «Миколаївтеплокомуненерго» та ТзОВ «Галпек-Миколаїв». Стосунки між ними, внаслідок нарощування боргів останнім, загострились до крайнощів. І громада повинна знати, що за таких обставин цілком імовірний найрадикальніший вислід: усі угоди з «Галпек-Миколаїв» можуть бути розірвані в односторонньому порядку.
Чимало уваги приділив доповідач й такому болючому питанню, як використання води. Відзначивши, що разом з керівництвом «Миколаївводоканалу» вдалось суттєво (на 30 тисяч кубуметрів щомісяця) зменшити її втрати, до остаточного вирішення проблеми тут ще дуже далеко. І нарікання у першу чергу адресував жителям приватного сектору, де, як виявляється, навіть доволі поважні містяни не бридяться користуватися незаконними врізками. Зрештою, доповідач переконував, що платити за спожите повинні усі без винятку.
Стосовно інших болячок міста Андрій Щебель зупинився, зокрема, на перипетіях довкола побудови підприємцем Михайлом Адамом магазину на вулиці Просвіти та розташованої поряд торгової палатки по продажу пива підприємця Василя Люзняка. Щодо першого, то міська рада позивалася у суд за самовільне захоплення земельної ділянки, але там позов залишили без задоволення. А Василь Люзняк має з міськрадою договір оренди до 15 жовтня поточного року. Після цього вже депутатам вирішувати долю згаданої торгівельної «точки».
У ряду подібних проблем доповідач назвав також стан справ з так званою «гуманітарною» на майдані Незалежності, яка уже облюбовує територію парку біля міського Палацу культури, та несанкціонованою торгівлею на вулиці Возз’єднання. І довів до відома присутніх, що міською радою, разом з громадським об’єднанням «Самооборона», проведено соціологічне опитування щодо повернення «гуманітарки» на її колишнє місце – ринок «Човнище», або деінде. Аналогічне мають намір вчинити й стосовно впорядкування торгівлі на бульварі Проектному.
Принагідно Андрій Щебель подякував активістам «Самооборони» та їхньому керівнику Любомиру Заболотному за допомогу в приведенні до належного стану бомбосховища. А ще – попросив мешканців багатоквартирних утримувати в належному порядку підвальні приміщення, як теж потенційні бомбосховища, та всіляко сприяти комунальникам у наведенні там ладу.
Дякував секретар міськради й іншим активістам за суттєву допомогу владі. Зокрема, батьківському комітету дошкільного навчального закладу «Журавлик», ініціативній групі по впорядкуванню парку 400-річчя Миколаєва, персонально підприємцю Семену Доскочинському за допомогу в облаштуванні у міському Палаці культури майстерні нашого відомого земляка, члена Спілки художників України Олександра Мірошнікова.
ДОПОВНИВ ЗАСТУПНИК
Суттєво звіт свого попередника доповнив заступник міського голови Володимир Паньків. Послуговуючись конкретними цифрами, деталізував, зокрема, стан справ з тарифами на водопостачання та водовідведення, обґрунтовував справедливість претензій вже згаданого «Миколаївтеплоенерго» до «Галпек-Миколаїв», називав першопричини «боргової ями» «Житлово-комунального управління». Щодо останнього був особливо категоричним: лише за якийсь рік роботи попередній керівник ЖКУ Микола Корецький примудрився «наростити» борги підприємства майже на мільйон (!) гривень.
Та найжвавіше обговорення викликало питання будівництва водопостачання та водовідведення на вулиці Зеленій. Пристрасті до того напружились, що у дискусію почергово вступали і секретар міськради Андрій Щебель, і присутня на громадських слуханнях директор МКП «Миколаївводоканал» Віра Гичка. Бо йшлося про подібні проблеми і на вулицях Підлісся, Устияновича та Шевченка, і на проспекті Грушевського, і на площі Ринок. В одних випадках необхідно терміново забезпечити стоки ливневих вод, в інших – чистити зовсім занедбану каналізацію, ще деінде – довести до належного стану каналізаційні колодці.
Що робити у першу чергу? І, головне, де взяти потрібні кошти? – навколо цього й точилася подальша дискусія. У її ході було висловлено чимало, як на наш погляд, ділових та раціональних пропозицій. Взяти хоча б слова головуючого на сесії Степана Карлицького:
– Сама міська рада нічого не зробить. Треба, щоб запрацювали вуличні комітети. Бо маємо приклади у Миколаєві, де люди самі зробили порядок. Робити слід під гаслом «Ініціатива знизу – допомога зверху». Тоді й буде бажаний результат.
Ще конкретніші пропозиції надійшли під час обговорення інформації стосовно продажу майна територіальної громади, як от приміщення архіву на вул. І.Франка. Тут же, на громадських слуханнях, створили ініціативну групу з семи активістів, якій довірили контролювати цей напрямок.
А коли мова зайшла про шляхи можливого повернення з обласної комунальної власності у районну будівлі колишньої друкарні на площі Ринок, Зіновій Волощак вніс пропозицію замінити у зверненні слово «просити» на «вимагати», оскільки, як досвідчений юрист не бачить причин, аби Львів мав би відмовити нам у цьому. І тоді у незайнятих приміщеннях на другому поверсі можна було б облаштувати щось на зразок активного відпочинку міської молоді.
З СМІТТЯМ БОРОТИМЕМОСЬ ДОВГО?
Скажемо відразу – звіт голови громадської комісії по сміттєзвалищу Зіновія Баранецького не додав присутнім ніякого оптимізму. Скоріше навпаки: усі зрозуміли, що роботи тут, як кажуть, непочатий край. І річ навіть не у тому, що десь недопрацювали або ж взагалі самоусунулись окремі члени комісії. А чи справу довірили людям, які, з одного боку, щось там робили не по проекту, а з іншого – не контролювали виконавця належним чином. Щодо них, як зазначив доповідач, порушено відразу два кримінальних проводження.
А суть, напевне, в тому, як нам тепер діяти перед реальними екологічними загрозами не тільки для миколаївчан, але й жителів навколишніх сіл. Бо, слідство – слідством. Та й незнать коли воно там закінчиться. А розплачуватись власним здоров’ям ми, цілком можливо, уже давно розпочали.
Сам Зіновій Баранецький наполягав на тому, що для екстрених зрушень перш за все потрібно зробити бактеріологічний та хімічний аналіз складу води у криницях не тільки Миколаєва, але й навколишніх сіл. І з цим бити у всі дзвони.
До слова, подібних категоричних висловлювань – від «на сміттєзвалищі – бардак», «зайшли у тупик», «не допустити стихійного лиха», і аж до радикального «піднімати людей, піднімати народ» – під час обговорення прозвучало чимало. Були й значно поміркованіші та конструктивніші: добиватись належного фінансування і продовжувати роботи по будівництву полігону твердих побутових відходів. Самій владі це не осилити. Потрібна співпраця з тією ж комісією та підтримка громади. А тому комісія повинна функціонувати до тих пір, поки на сміттєзвалищі не буде наведений належний порядок.
Про це у тій чи іншій мірі говорили усі присутні на громадських слухання члени комісії: Степан Карлицький, Іван Максимович, Микола Гнатів. Та думка їхнього колеги Миколи Адамчука видається найприйнятнішою: міській раді, виконавцю, замовнику в особі ЖКУ, та комісії провести спільну нараду і там конкретно визначитися що робити у найближчий час.
ТУМАННІ ПЕРСПЕКТИВИ
Чимало невизначеного було й під час обговорення питання про добровільне об’єднання територіальних громад. Бо однозначних трактувань наразі годі знайти. Навіть на високих державних рівнях. А тому не знаходилося потрібної конкретики й щодо ситуації з селищем Липівка.
Благо, на громадські слухання завітав голова Миколаївської районної державної адміністрації Ярослав Папуга, який і вніс певну ясність у найактуальніші нюанси обговорюваної теми. З його виступу та відповідей на питання робимо такий висновок.
На державному рівні розроблено перспективний план щодо добровільного об’єднання територіальних громад та методика Кабінету Міністрів щодо його реалізації. Згідно цих документів, центром територіальної громади може бути населений пункт, у якому функціонуватимуть усі необхідні структури: правоохоронні та фінансові органи, пожежна служба, лікарня, школи тощо. Таким критеріям у нашому районі відповідають тільки Миколаїв та Новий Розділ. І цілком було б логічним саме навколо цих міст й об’єднатися решті територіальних громад. Але, оскільки стати центрами зголосилося ще три територіальні громади, то, дотримуючись принципу добровільності та задовольняючи побажання самих громад, у Львівську обласну держадміністрацію на узгодження й надіслано матеріали саме п’яти територіальних громад з нашого району. Далі їх має розглянути сесія Львівської обласної ради, потім – Кабінет Міністрів України. І лише після остаточного затвердження перспективного плану, кінцеві рішення прийматимуть самі територіальні громади на референдумах, сесіях місцевих рад.
Оскільки процедура утворення таких формувань, як бачимо, доволі складна, тому й утримаємось від коментарів того, про що йшлося стосовно селища Липівка. Адже й там далеко не все зрозуміло. Приміром, представник селища у Миколаївській міській раді депутат Віктор Дяков запевняв присутніх у тому, що липівчани прагнуть до Тростянецької територіальної громади. Натомість, його земляк Богдан Ткач дивувався тому, на якій підставі той висловлюється думку всієї громади селища. А, коли матеріал готувався до друку, редакція отримала протокол зборів мешканців Липівки, датований тим же 24 травня. І там чорним по білому написано, що там обрано робочу групу, уповноважену представляти інтереси громади селища Липівки при створенні добровільного громадського об’єднання у складі п’яти чоловік.
То ж чи варто ще раз повертатись до перспектив липівчан у складі Тростянецької територіальної громади, де, як знаємо, наразі немає ні відділку міліції, ні пожежної охорони, ні лікарні, ні казначейства, ні…
А для повноти звіту про недільні громадські слухання, додамо, що у «різному» розглядалось звернення Віктора Добробажа щодо зміни цільового призначення земельної ділянки у кварталі «Під печерами». І хоча адресувалось воно обласній архітектурі, учасники зібрання заслухали пояснення з цього приводу секретаря міськради Андрія Щебеля та голови депутатської комісії з питань землеустрою, містобудування та охорони навколишнього середовища Ігоря Нетежака, які доводили абсолютну правомірність та законність усіх рішень. З ними не погоджувався Михайло Лопачак.
Зрештою, це, як і стосовно всіх інших обговорюваних питання, громадські слухання взяли до відома.
А ще учасники зібрання одноголосно підтримали звернення ГО «Самооборона», яке оприлюднив депутат Миколаївської районної ради Олег Микитка, щодо підтримки наших бійців у зоні АТО, а також звернення про недопустимість продажу майна територіальної громади без її відома. Тексти цих документів публікуємо нижче.
Степан Семенюк
