Капустяна білокрилкa починає заселяти і розмножуватися на рослинах капусти та інших хрестоцвітних культурах, особливо у приватному секторі. Білокрилка – дрібні комахи, що літають, розміром до 1,5 мм. Їхні крила вкриті білим порошкоподібним восковим нальотом. Це один із найбільш шкодочинних та найпоширеніших шкідників овочевих, квіткових, плодово-ягідних культур відкритого та закритого ґрунту. Шкідник найбільше пошкоджує: капусту, помідори, огірки, кабачки, фуксію, пеларгонію, абутилон, паслін, глоксинію і багато інших рослин. Личинки цього шкідника живляться соком рослини, а своїми солодкими виділеннями провокують розмноження сажкових грибів на листі, які є шкідливішими від самої білокрилки. Крім того, ці комахи переносять вірусні хвороби на всіх стадіях свого розвитку. Будь-який інсектицид не може знищити цього шкідника, тому кількість ефективних препаратів невелика. Для захисту від білокрилки ефективними є біологічні (актофіт, аверсектин С, бітоксибацилін, авертин-N, вертициллін Ж, ін.) та хімічні препарати (актеллік, моспілан, фуфанон,теппекі ін.) у рекомендованих дозах.
При роботі з засобами захисту рослин необхідно дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.

Фузаріоз колосу пшениці — це одна з найнебезпечніших грибкових хворіб зернових культур, що спричиняється грибами роду Fusarium (найчастіше Fusarium graminearum та Fusarium sporotrichiella). Хвороба вражає рослини пшениці, ячменю, рідше овес, в період від колосіння до збирання врожаю, призводячи до втрати маси зерна (до 70–80%), різкого зниження схожості насіння та накопичення небезпечних для людей і тварин мікотоксинів. Якщо людина чи тварина з’їсть хліб або продукти з такого зерна, виникає сильне отруєння, за симптомами дуже схоже на сильне алкогольне сп’яніння (запаморочення, порушення координації, блювота).Таке захворювання називають “п’яний хліб”(фузаріотоксикоз).
Симптоми та діагностика
Симптоми стають помітними у фазі молочно-воскової стиглості пшениці.
Знебарвлення колосу: окремі колоски, частини колосу або він увесь втрачають зелений колір і стають блідо-жовтими чи солом’яними, яскраво виділяючись на фоні здорового зеленого поля.
Кольоровий наліт: у місцях ураження (на лусочках, у пазухах) за вологої погоди з’являється характерний наліт міцелію білого, рожевого, помаранчевого чи червонуватого кольору.
Зміна структури зерна: уражене зерно стає плюсклим (щуплим), білястим або набуває брудно-рожевого відтінку. Крихка структура білка призводить до втрати клейковини.
Фактори ризику та поширення
Головне джерело інфекції — рослинні рештки (особливо кукурудзи та соняшника), що залишилися на поверхні ґрунту, а також інфіковане насіння.
Критичний період: зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом під час цвітіння пшениці. Спори гриба легко проникають усередину через відчинені колоскові лусочки.
Погодні умови: хвороба стрімко прогресує, якщо в період цвітіння та наливу зерна стоїть тепла погода (вище +15°C) та тримається висока вологість повітря (понад 71% або часті дощі).
Заходи захисту та боротьби
Коли на колосі вже чітко видно рожевий наліт, вилікувати рослину неможливо. Тому захист базується на профілактиці та вчасному хімічному контролі.
Хімічний метод (обприскування фунгіцидами):
Терміни: обприскування необхідно провести суворо на початку або в середині цвітіння (коли 5–10% рослин викинули пиляки). Оптимальне вікно — 2 дні до цвітіння або перші дні від його початку.
Діючі речовини: найвищу ефективність проти фузаріозу демонструють триазоли: тебуконазол, протіоконазол, метконазол, а також суміші з бензимідазолами (беноміл, карбендазим).
Головний спеціаліст відділу захисту рослин,фітосанітарної діагностики та прогнозування Управління фітосанітарної безпеки Галина ОКОЛОВСЬКА