Проблема
Тема сміттєзвалища та будівництва полігону твердих побутових відходів вже кілька років поспіль не дає спокою простим жителям Миколаєва. І це зрозуміло, адже ніхто б не хотів мешкати на території, яка може стати новими Грибовичами і куди завозитиметься сміття ледь не з усіх довколишніх районів. Тим паче, що проблема не нова, чималі кошти для її вирішення були виділені, однак ніяких зрушень у цій справі так і не відбулось. Новим поштовхом до обговорення цієї теми серед миколаївчан стало нещодавнє рішення сесії міської ради. Власне, про те, куди зникли вже виділені кошти, що нового прийняли депутати і коли буде вирішена проблема сміття у Миколаєві ми порозмовляли з виконуючим обов’язки міського голови Миколаєва Андрієм Щебелем.
– Отже, пане Андрію, що ж насправді відбувається з утилізацією сміття?
– Для початку я хотів би повернутись у 2002 рік, коли, власне, виникла гостра потреба вирішити питання з майбутнім захороненням сміття, яке вивозиться з Миколаєва. Але, як звично, ця ідея відклалася у довгу шухляду і виринула вже у 2012 році, коли до влади прийшов новий мер (2010 р.) та була обрана депутатом Верховної Ради України Лідія Котеляк. Вони і зайнялась, так би мовити, “вирішенням” цього питання у Києві.
Було розроблено робочий проект, який містить близько п’ять томів, де описано детально будівництво нового полігону та сортувальної лінії.
– Наскільки я пам’ятаю, із загальнодержавного бюджету тоді було закладено чималі кошти?
– Чотирнадцять мільйонів гривень. Така вартість будівництва полігону та сортувальної лінії згідно цього проекту. З них освоєно чотири. Зокрема, на закупівлю сміттєсортувальної лінії, яка мала б автоматично відсортовувати дерево, скло, папір, пластик. А також за ці гроші були закуплені будиночки для тимчасового проживання працівників.
Але ми зараз спостерігаємо ситуацію, коли на сміттєзвалищі єдині хто працюють – сім’ї ромів, але, я так розумію, не зовсім легально. Та й те, що мало б бути сортувальною лінією, вже вкрилось іржею.
Попри це, я не маю на меті нікого ні в чому звинувачувати, поки не вивчив це питання до кінця. Зовні все виглядає законно. Згідно проекту термін експлуатації полігону сягає 32 років. Працювало б на ньому 23 працівники. Крім цього, розроблено три карти захоронення сміття. Тобто, при заповненні однієї карти відходами, вводилась в експлуатацію друга, а згодом і третя. Термін придатності однієї карти – приблизно 8 років. При підготовці кожної карти стелиться спеціальний екран, який не давав би змоги забрудненій воді, яка знаходиться у смітті, просочуватися у ґрунтові води і зрештою потраплять до наших з вами криниць та кранів. Все виглядає нібито правильно. Однак у громадськості є запитання до того, як були використані виділені кошти.
Саме тому мною ініційовано створення експертної комісії щодо оцінки вартості придбаного майна і її результати обов’язково будуть доведені до громади міста.
– А що ж тоді за рішення було прийняте на останній позачерговій сесії?
– У Міністерстві екології України знову підняли питання будівництва полігону твердих побутових відходів і просили, щоб Миколаївська міська рада підтвердила рішення № 1016, прийняте ще 1 серпня 2013 року «Про визначення замовником робіт по будівництву полігону ТПВ міське комунальне підприємство «Житлово-комунальне управління». Оскільки таке рішення було вже прийняте, але у ньому не вказувався період, на який замовником стає МКП «ЖКУ», то Міністерство екології просто просило депутатів підтвердити своє рішення, адже лише тоді буде можна подати всі необхідні документи для дофінансування проекту на суму 10 млн. грн.
Тобто фактично останнім рішенням сесії ми всього лиш підтвердили наміри будівництва і необхідність до фінансування даного проекту. Більше нічого.
-Тобто, все таки завод по переробці сміття таки будуватимуть?
-Послухайте, я взагалі не маю уявлення звідки взялася інформація про завод. Я хочу, щоб люди зрозуміли, що полігон твердих побутових відходів – це впорядкування тої території, яка вже на сьогодні завалена сміттям.
– До речі, а звідки стільки сміття береться на сміттєзвалищі? Невже тільки Миколаїв “продукує” аж так багато відходів?
– Тут ситуація є особливо цікавою. На сьогодні на миколаївське сміттєзвалище мають доступ ряд підприємств та організацій, які вивозять туди сміття. Облік завезених відходів ведеться МКП «ЖКУ». Однак, для мене є дивним та неприйнятним те, що договори на вивезення сміття укладаються закрито і кулуарно. Зокрема, останнє, що мене обурило – це укладення 27 серпня цього року договору з МКП «ЖКУ» на вивезення сміття з організацією, яка не знаходиться в Миколаївському районі. Тобто, вони собі домовились, вирішили, однак ніхто не знає як і на яких підставах. Саме тому я прийняв рішення, яке буде винесено на перше засідання новоствореного виконавчого комітету Миколаївської міської ради, щодо погодження договірних зобов’язань на вивезення сміття з міською радою.
– Але, наскільки мені відомо, ряд найрізноманітніших організацій як возили, так і возять сміття до Миколаєва?
– Станом на сьогоднішній день на міське сміттєзвалище, окрім місцевих підприємств та організацій, відходи завозять три підприємства із інших районів. Найбільший об’єм по вивезенню займає МПП «Ерл» із Меденич, яке щомісячно вивозить по 900 м3 відходів. Вартість 1 м3 відходів для них – 14,96 грн з ПДВ. Таким чином наше комунальне підприємство отримує щомісячний дохід в сумі 13000 грн. На сьогодні «Ерл» заборгувало Миколаєву 48 000 грн. Друга фірма, яка вивозить сміття до Миколаєва, це «Онур», місто Львів. Місячний обсяг вивезення – 140 м3 і дохід МКП «ЖКУ» – 2000 грн/міс. Третьою організацією є КП «Амарант» із Солонки – 135 м3 , однак борг перед “ЖКУ” становить 30000 грн. Оскільки директор МКП «ЖКУ» пан Корецький не займається, як мені видається, питанням погашення боргу, то я, згідно порушення договору, зобов’язав ЖЕК заборонити запуск машин КП «Амарант» на сміттєзвалище.
З Миколаєва та найближчих сіл – Розвадів, Гонятин,Тернопілльська, Держів – щомісячно вивозиться 780 м3 сміття.
І тут є ще один цікавий нюанс, який, власне, і турбує мене чи не найбільше. Загалом щомісяця ми завозимо на полігон 2.100 м3 сміття, а от для того, щоб сортувальна лінія, на яку, нагадаю, вже витратили 4 мільйони гривень, запрацювала і не була збитковою, треба 4.000 м3 сміття. Очевидно, саме тому мої попередники – Хімчак І. С., Петрик Х. Я., Янкевич В. І., а також Корецький М. М., так активно лобіювали звезення сміття із інших районів. Але я хочу сказати, що триматиму це питання під контролем, щоб не допустити «другі Грибовичі» у місті Миколаєві, а також щоб ті, хто вже нажився і хоче продовжити власне збагачення зрозуміли, що понесуть покарання.
Записав Степан Семенюк
