Головний сержант, командир гармати 3-ї самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи в/ч А1126.
Народився 18 грудня 1989 році у м.Львові, де навчався, проживав і працював. Батьки: мати – Оприск Світлана Степанівна, уродженка с.Вербіж; батько – Оприск Василь Михайлович, уродженець с.Кагуїв Миколаївської територіальної громади.
У 1996 році Микола пішов у перший клас Львівської СШ № 15. Закінчивши 9 класів, вступив у Львівський технікум залізничного транспорту, у якому навчався з 2004 р. по 2008 р. і здобув професію електромонтера з обслуговування автоматизованих систем керування рухом на залізничному транспорті. Після закінчення технікуму працював на Львівській залізниці.
У 2015 році був мобілізований і брав участь у боях на сході України, зокрема у м.Маріуполі Донецької області. Повернувшись із АТО, у 2016 році продовжив роботу на Львівській залізниці, яку дуже любив. У зв’язку із сімейними обставинами у 2019 році переїхав у м.Дніпро, де працював на Придніпровській залізниці.
У 2022 році, із початком повномасштабного вторгнення рф, не роздумуючи, звернувся у Кам’янський військкомат, звідки його направили в Новомосковську військову частину А1126, а далі, у складі 25 бригади «БРАГ», скерований для захисту України на східний напрямок Донецької області.
20 березня 2022 року Микола загинув біля Авдіївки в одному із наступальних боїв.
Похований на кладовищі у с. Вербіж.
Залишились батьки та дружина.
Указом Президента України від 15 квітня 2022 року №242/2022, “за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі ”, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
