Старший солдат – номер обслуги кулеметного відділення, кулеметного взводу, 106 батальйону, 63 ОМБР.
Позивний – “Араб”.
Народився 03 квітня 1983 року в с.Криниця Стрийського району Львівської області у багатодітній сім’ї.
У 1989 році пішов у перший клас Криницької ЗОШ I-II ст., яку закінчив у 1997 році. Цього ж року вступив в Меденицьке ПТУ-72, де навчався на водія-зварювальника. Після закінчення проходив службу в армії в м.Івано-Франківськ (внутрішні війська). У 2003 році вступив в училище при університеті МВС.
Проходив службу в органах внутрішніх справ та лавах внутрішніх військ МВС України.
З 2014 року брав участь в АТО, де був поранений.
З початку повномасштабного вторгнення Росії став на захист територіальної цілісності держави. Виконуючи військовий обов’язок, служив у різних регіонах України.
Бойовий шлях Василя Дудича:
березень 2022 р – с. Сваринцевичі Рівненської області;
квітень-травень 2022 р – с. Червона Долина Миколаївської області;
друга половина травня 2022 р – с. Благодатне Миколаївської області;
червень-серпень 2022 р – с. Червона Долина Миколаївської області;
вересень – початок листопада – околиці с. Червона Долина (напрямок Новопетрівки) Миколаївської області;
листопад – початок грудня – с. Софіївка Херсонської області;
грудень – м. Бахмут Донецької області.
Помер 21 грудня 2022 року під час евакуації з бойових позицій поблизу м.Бахмут Донецької області.
Похований на кладовищі у с.Криниця.
Залишилися дружина та дочка.
Указом Президента України від 07.11.2025 №830/2025, “за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
