Великогорожанський старостинський округ

Історичні відомості про село Велика Горожанна

Село Велика Горожанна вперше згадується в писемних пам’ятках 1433 року. У 1448 році село дістало Магдебурське право і стало містом. Називалося воно тоді Рожанна або Горожанна. У 1453 році біля нього виникло нове поселення, місто стали називати Горожанна Велика.

У 1505 році місто постраждало від татар. З 1568 року Велика Горожанна переходить в оренду сандомирському хорунжому Миколі Тарлу. У 1570 році король Зігмунд Август відміняє Магдебурське право Горожанни, перетворюючи місто знову в село. У 1621 році село знову зазнає татарського нападу.

На початку 1624 року село було передане в оренду королівському ротмістру Средзенському, який дуже жорстоко відносився до селян. Конфлікти поміж селянами і орендарями виникали і пізніше. У 1625 році відбулася сутичка між жителями села і польськими солдатами, які захищали інтереси орендаря Средзінського. Історичні документи доносять подробиці конфлікту, що стався між графинею Дульською і місцевим парохом Олександром Грушкевичем.

У 1648 році татари та чума майже зовсім знищили село. Через те орендар  Сокольницький  закликав нових поселенців, які навіть в умовах національного гніту зберегли свою культуру і традиції. У Великій Горожанні було успішне сільськогосподарське підприємство. Соціальне становище простого селянства при цьому лишалося важким. Багато з жителів села у пошуках кращої долі вирушали на Поділля. За радянських часів Велика Горожанна була типовим селом. Тут діяла колгоспна бригада, працювала цегельня, пилорама, випалювальня вапна.

Під час бойових дій німецько-радянської війни 3 серпня 1944 року у Велику Горожанну увійшли підрозділи радянської армії. Одразу відбулася мобілізація 77 селян до лав радянської армії, а 23 з них загинули на фронтах війни. В пам’ять про загиблих радянських вояків та місцевих мешканців, які загинули та були розстріляні під час німецько-радянської війни 1941—1945 років поблизу місцевого клубу був встановлений обеліск.

9 січня 1945 року поблизу Великої Горожанної відбувся бій між підрозділом НКВС та куренем УПА «Зубри». Упівці здобули тоді велику перемогу над радянськими каральними військами. Радянські втрати: 304 вбитих, 30 ранених, 11 знищених автомашин та 2 легкі танки разом із командиром батальйону майором НКВС. Втрати УПА: 30 вбитих та поранених. Захоплено багато зброї та амунції. В числі загиблих з радянського боку числився й військовий льотчик, колишній заступник начальника 6-го окремого авіаційного полку прикордонних військ НКВС Українського округу капітан Агєєнков Максим Никанорович. Під час виконання бойового завдання — вистежування з повітря боєгруп УПА, він отримав важке поранення та невдовзі помер. Його було поховано поблизу місцевої церкви. У наш час на місці поховання пілота встановлено хрест.

Сакральні архітектурні споруди:

• Найбільша пам’ятка села – дерев’яна церква. Була збудована у 1798 році невідомими народними зодчими. Це видовжена чотиризрубна (первісно була тризрубна і триверха) споруда. Бабинець добудовано в 1862 році. Церква зазнавала дрібніших перебудов і змін в 20-х роках ХХ ст. 5 серпня 2018 року церква згоріла за невідомих причин і 4 грудня жителі села освятили капличку, яку збудували протягом трьох місяців. Раніше в церкві перебував твір видатного українського маляра Йова Кондзелевича «Портрет єрусалимського патріарха Якова». Полотно датується рубежем XVII-XVIII ст. Нині перебуває в Національному музеї ім. А. Шептицького (Львів).
• Поруч з храмом є триярусна дзвіниця та фігура Пресвятої Богородиці.
• Розпочато будівництво нової цегляної церкви на пожертви жителів села та навколишніх сіл.

Традиційні свята:

• 4 грудня – храмовий празник (Введення в храм Пресвятої Богородиці).